Луската кістка (squamosal) — кістка у верхніх «кутах» дерматокраніума.. У ділянці лускатої кістки утворюється суглоб між нижньою щелепою та нейрокраніумом...

Клиноподібна кістка, основна кістка (лат. os sphenoidale) — кістка мозкового черепа, яка лежить на його основі, схожа на осу. Має тіло, великі і малі...

з квадратно-виличною і лускатою кістками в черепі, і з'єднується з кісткою нижньої щелепи, зчленівною кісткою. У змій ця кістка стала розтягнутою і дуже...

сучасних (тобто рострум, широкий і плоский), так і предків (луската кістка, тім'яна кістка, які займають частину скроневого вікна). Викопні рештки Titanocetus...

Кістка, кість (лат. os, мн. ossa) — орган у хребетних тварин, який належить до опорно-рухової системи і складається з кісткової тканини. З кісток складається...

Тім'яна́ кістка (лат. os parietale) — парна кістка мозкового черепа. Має вигляд чотирикутної пластинки, посередині кістка має тім'яний горб (tuber parietale)...

діапсидному черепі входили до складу різних дуг (вилична та луската, рідше квадратновилична, кістки). Описаними варіантами не вичерпується вся різноманітність...

примітивних властивостей: луската кістка несе на собі архаїчні ознаки у вигляді кісткового обрамлення на кордоні з квадратною кісткою, яке відсутнє у прогресивних...

частина кісток носа (UMNH VP 16676), вилична кістка (UMNH VP 16673), луската кістка (UNMH VP 16674) і кісткова стінка (UMNH VP 16671). Ютацератопс досягав...

Скроне́ва кістка (лат. os temporale) — парна кістка мозкового черепа, що входить до складу основи бічної стінки мозкового черепа, розташовується між клиноподібною...

скіфів. Тоді її виготовляли з кісток тварин, товстої дубленої шкіри, бронзи та заліза. У часи пізньої Римської імперії лускатий обладунок лорика сквамата...