Вольчак Григорій Степанович — Вікіпедія

Григорій Степанович Вольчак
Загальна інформація
Народження	1913(1913) Юськовичі, Золочівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	невідомо Шумський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Псевдо	«Сухий», «Гриць», «Максим»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА
Формування
Війни / битви	Друга світова війна  • Боротьба УПА проти німецьких окупантів  • Боротьба УПА проти радянських партизан ** Боротьба УПА проти радянської армії
Командування
Організаційний референт — заступник окружного керівника ОУН, Господарчий референт та керівник СБ Кримського обласного проводу ОУН, Керівник Миколаївського надрайонного відділу пропаганди ОУН
Нагороди та відзнаки

Григорій Степанович Вольчак (псевдо: «Сухий», «Гриць», «Максим»; 1913, село Юськовичі, Золочівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, за іншою версією народився на Тернопільщині — ???) — український політичний діяч, активіст ОУН, УПА.

Навчався у Львівському університеті. Був арештований польською поліцією. У 1940—1941 роках перебував у Кракові.

В листопаді 1941 року прибув до Криму на чолі однієї із Похідних груп. Організаційний референт — заступник окружного керівника ОУН. Відповідав за фінансове забезпечення підпілля, контролював господарські ланки Українського комітету, виділяв кошти на закупівлю зброї і медичних препаратів як для підпілля, так і для УПА.

До жовтня 1943 року господарчий референт та керівник СБ Кримського обласного проводу ОУН. Організував районні осередки ОУН в Ялті, Алушті, Джанкої, Бахчисараї. Мешкав разом із керівником підпілля Степаном Теслею на вулиці Бітакській, 20 у Сімферополі, працював у магазині «Консул» продавцем. Невдовзі після арешту Степана Теслі (24 червня), у жовтні 1943 року виїхав на батьківщину в село Юськовичі (тепер Йосипівка, Львівської області). За вказівкою надрайонного керівника ОУН Петра Різуна (псевдо «Полтава») очолив надрайонний відділ пропаганди у місті Миколаєві на Львівщині.

Згодом був коптований в керівництво ОУН у місті Умані Черкаської області.

За однією версією у 1945 році скерований на Рівненщину для роботи на лінії зв’язку Проводу ОУН. Шеф зв’язку УПА-Південь (1945). Загинув 25 липня 1945 в лісі біля села Сошище (тепер Шумська міська громада, Тернопільська область) у криївці разом із кур'єром «Павлом». Застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога. Тіла загиблих забрані до Шумська. Місце поховання не встановлене.

За іншою версією у 1947 році нелегально мешкав у брата Івана на хуторі Скриги, що межував з родинним селом. Станом на 2007 рік в Скригах мешкали три племінниці: Софія, Галина та Катерина, які були задіяні в УПА як зв'язкові. Племінниця Галина розповідала, що останній раз бачила дядька Григорія восени 1947 року. Він з'явився у формі радянського офіцера — майора і відбував у невідомому напрямку, повідомивши, що виконує наказ провідника «Полтави».^{[джерело?]} Пізніше він займався організацією та проведенням таємних військових операцій. Подальша доля Григорія Вольчака невідома.

Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. шеф зв'язку УПА-Південь «Максим»-«Сухий» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

13.04.2019 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Шумськ Тернопільської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 028) переданий на зберігання у Шумський районний краєзнавчий музей.

• Лицарі ОУН та УПА

• Чорномор В. М. Повстанчий Крим: повість / Володимир Чорномор. — Севастополь : Просвіта, 2008. — 206 с. — ISBN 978-966-435-231-1.
• Ярослав Антонюк Кримськотатарський чинник в діяльності ОУН 1940-х рр. // Український визвольний рух / Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 119—133. — 328 с.
• Ірина Сєдова, Віталій Хоменко (25 липня 2014). Невідома історія: Що робили бандерівці у Криму?. hromadske.radio. Громадське радіо. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 4 серпня 2024.
• Юрій Щур (28 березня 2016). ОУН у Криму: про що повідав «Хвиля». ukrnationalism.com. Націоналістичний портал. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2024.
• ГДА СБУ. Ф. 13. Спр. 376. Т. 60. Арк. 243, 247.
• ГДА СБУ. Ф. 6. Спр. 51895фп. Т. 3. Арк. 127.
• Волинь, Полісся, Поділля: УПА та Запілля 1944–1946. Документи і матеріали / упоряд. Олександр Вовк, Сергій Кокін. Київ; Торонто, 2006. С. 147. («Літопис УПА. Нова серія. Т. 8).
• Життя і боротьба генерала «Тараса Чупринки» (1907–1950). Документи і матеріали / упоряд. С. Богунов, В. Даниленко, А. Кентій, С. Кокін, В. Лозицький, М. Посівнич. Київ; Торонто, 2007. С. 261, 270. (Літопис УПА. Нова серія. Т. 10).
• Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944–1954 рр. / упоряд. Володимир Ковальчук, Валерій Огороднік. Київ; Торонто, 2011. С. 231-233. («Літопис УПА. Нова серія. Т. 16).
• Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949–1956. Кн. 3 / упоряд. Михайло Романюк. Київ; Торонто, 2017. С. 327–328. (Літопис УПА. «Нова серія»; т. 27)
• Дупелич Б., Заставний М. Йосипівка у ХХ столітті. Львів, 2004. С. 116.