Омега (літера) — Вікіпедія

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Оме́га (грец. ωμέγα, літера велика Ω, буква мала ω) — двадцять четверта і остання літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 800. Буквальне значення, «о велике» на противагу літері омікрон.

• одиниця електричного опору (імпедансу) — Ом;
• тілесний кут;
• простір елементарних подій і достовірна подія в теорії ймовірностей;
• елементарна частинка омега-баріон;

• кругова частота коливань (іноді використовується і велика буква);
• масова частка речовини;
• перше порядкове число, або ординал;
• віддалене положення заступника в молекулі (ω-ненасичені жирні кислоти);
• маса порохового заряду у внутрішній балістиці.
• кутова швидкість.

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2014)