Євгеніос — Вікіпедія
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Тип | видавництво |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | видавництво[d] |
Галузь | Видавнича справа |
Засновано | 2007, Одеса, Україна |
Штаб-квартира | Одеса, Україна |
Ключові особи | Марік Євген (засновник) |
Продукція | книги для дітей, підлітків та юнацтва |
www.evgenios.net | |
Євгеніос — українське видавництво мальованих історій (коміксів). Засновано у 2007 році в місті Одеса. Мета: збереження та популяризація традицій мальованих історій. Розвиток культури коміксу в Україні.
Видавництво сформувалось з редакції однойменного дитячого журналу.
Творчий колектив, переважно — художники. Видавництво сприяє популяризації українських мальованих історій, співпрацює з вітчизняними авторами та іноземними видавництвами для поширення вітчизняного надбання. Зберігає мотиви мистецтва кінця XX — початок XXI сторіччя.
Повернення митців на батьківщину, публікація графічного альбому «Максим Оса» від автора Ігоря Баранька у 2009 році. Підтримує новаторські артхаусні концепції, розвиває найсучасніші тенденції Українського коміксу, друкує молодих авторів. Дбає про особливий поліграфічний рівень видань.
У 2010 році надрукована «Некромантія» від автора Остан.
Можливість знайшла мене сама у вигляді Євгена Марика (Євгеніоса), одеського видавця коміксів. Я досі не можу повірити, що мене надрукували[1]
З 2011 року друкує Артбуки — книги художників. У 2012 друкується альбом «Ясь та Івась» — неофіційні талісмани Євро-2012 художника Ігоря Бежука із Коломиї, та сценариста аспіранта-соціолога Віталія Юрасова з Харкова[2].
Судячи з анонсів, видавництво частіше презентує альбоми на грудневі свята Святого Миколая та Різдво, що досить символічно в Український культурі.
У 2013 році друкує квадринос — гумористичний комікс від команди «Commixart» (Бронзов Олександр, Жеведь Ігор).
2015 рік — спільно з видавництвом «ЧБ» видає комікс Дмитра Койдана «Наутілус. Притулок знедолених», книга 1.
- Баранько Ігор
- Бежук Ігор
- Богдановський Максим
- Бронзоф Олександр
- Валевський В'ячеслав
- Галкін Олексій
- Жеведь Ігор
- Коваленко Денис
- Койдан Дмитро
- Комардін Костянтин
- Лукьянченков Олексій
- Поровозник Володимир
- Пронин Євген
- Самовол Денис
- Чернова Ірина
- Чудакоров Сергій
- Янов Рашид
- Фомічов Олексій
- Юрасов Віталії
- Життя Веселих Динозаврів
- Колодязь
- Максим Оса
- Скеггі Згуба
- Рассказы лесника Никитича
- Ясь та Івась
- Чорним по білому
- Комікс Арт
- Сапфири цариці Євдокії
- Сайт-о-Поліс
- Ох та Ах
- 2000 верст на Схід
- Я і мій Юзверь
- Лешка Мен
- Наутілус. Притулок знедолених Книга 1
- Сакура
- Євгеніос
- ЧБ
За сюжетом мальованого історичного детективу Максим Оса українського художника Ігоря Баранька, почали знімати однойменний фільм. За словами Євгена Маріка, над фільмом працювали на кіностудії в Токіо, а Євген Баранько ніби контролює процес як артдиректор фільму[5].
- Альбом року "Максим Оса" Комміссія 2011 р.[6]
- Альбом року "Колодязь" Комміссія (Росія), Етноеволюція (Україна) 2012 р.[7]
- Лучший стрип "Сомміхарт" Комміссія 2011 р.[8]
- Герої гумористичного коміксу "Ясь та Івась" неофіційного талісмана Євро 2012 в Осаці.
- "Ясь та Івась" став обличчям Фестивалю «Етноеволюція» у Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури; НАОМА у Києві[9].
- Одеський фестиваль мальованих історій (ОФРІ) — проєкт популяризації сучасного мистецтва від видавництва «Євгеніос»[10].
- У 2007 році перша презентація "Сайт-о-поліс" відбулася на комікс симпозіумі в Києві[11].
- У 2009 році закордонна презентація відбулася у Московському комікс-клубі[12].
- Альбом «Максим Оса» став прототипом до однойменного фільму[13].
- Альбоми видавництва зберігаються у Бельгійському і Сінгапурському музеї коміксів. В Україні — у Дніпропетровському літературному музеї.
- Альбом «Колодязь» присвячений Мьобіусу.
- ↑ https://web.archive.org/web/20130926012744/http://comx.org.ua/octane/
- ↑ Киев Бизнес. web.archive.org. 16 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ The book of an artist preview (укр.), архів оригіналу за 13 серпня 2021, процитовано 13 серпня 2021
- ↑ PAZZLE. web.archive.org. 12 грудня 2013. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Три історії про український комікс | Читомо. web.archive.org. 20 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ [1][недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Победители КомМиссии - 2012. web.archive.org. 2 травня 2013. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Победители КомМиссии - 2011. web.archive.org. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ АРХІВ - Міжнародний фестиваль традиційного українського мистецтва ЕТНОЕВОЛЮЦІЯ. web.archive.org. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ В Одессе показывают выставку рисованных историй : Одесса : Новости : Викна-Одесса. Викна-Одесса: Художественная интернет-галерея. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Фото - Comics-symposium 2007, Kiev. web.archive.org. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Комикс-клуб. 11.11.2010. Презентация комикса И.Баранько "Максим Оса". yablor.ru (амер.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Комікс, який кусає | Журнал «Шо». web.archive.org. 14 травня 2018. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 13 серпня 2021.
- Литература в картинках: украинские комиксы. ФОКУС (рос.). 17 січня 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- В Новом году издательство комиксов «Евгениос» дарит всем подарки. tisk.org.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- Одесские издатели отечественных комиксов поставили на казака Осу. tisk.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
- ευγενιος [евгениос] євгеніос. evgenios-ru.livejournal.com. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2021.
- ОФРИ. Одесский фестиваль рисованных историй. web.archive.org. 13 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2021.
Це незавершена стаття про видавництво. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |