Іван з Обехова — Вікіпедія

Варіант гербу Венява

Іван з Обехова, також Іван з Обихова,[1] Іван з Голухова, Карнина, Обехова, Івон,[2] Іво Голий, Іво з Карвін, Іво з Обєхова, Ян Голий, Ян Голиган, Ґоліґан з Обєхова гербу Венява (пол. Iwan z Obiechowa; ? — 1437) — шляхтич, військовий та урядник Королівства Польського (Яґеллонів), зокрема, й Українських земель.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з місцевості Карвін (околиці Мєхува).

1395 року набув від Ґоворка та Якуша зі Слупця (з підтвердженням короля Ягайла) за 1000 празьких грошів маєтності поблизу Єнджеюва: Обехув, Венґжинув, Ясєніце, корчми в Єдльчі. 1400 року був шремським каштеляном. Управляв королівщинами на Куявії разом із Миколаєм Заклікою з Мензиґур (пол. Mikołaj Zaklika z Międzygórza) гербу Сокира — канцлером Королівства Польського. Брав участь у битві під Ґрюнвальдом 1410 року на чолі коругви роду «Венявитів». 1412 року як «Ян Голий зі Стшалкова» згаданий учасником турнірів двору короля Угорщини як один з оршака короля Ягайла. 1413 року брав участь в Городельській унії. 1420-го купив у Яна з Рашкова частини сіл Тчини (пол. Tczyny) та Свойчани (пол. Swojczany) за 150 польських гривень.

Посади: сьремський каштелян, львівський (генеральний Русі) староста (згаданий з 28 жовтня 1411 по 2 травня 1421[3]), великорадця краківський[4] у 1399 році.[5]

Як генеральний руський староста[6] був присутнім під час урочистостей з нагоди входження на посаду у Львові латинського архиєпископа Яна Жешовського, які відбулись у надвечір'я Різдва Христового 1414 року.[7] Доброчинець католицького монастиря в Любліні.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Малґожатою — донькою Пйотра Кміти, дідичкою Динівських маєтків (Сяноцька земля). Через їх загарбання шваґром Миколаєм Кмітою (1436 року) в судах захищав права дружини. Помер під час процесу між 22 квітня та 25 листопада 1437 року.

Правдоподібно, його сином був Рафаїл з Голухова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова = Kronika miasta Lwowa. — 1844. — С. 79.
  2. Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 553. (пол.) — S. 553. (пол.)
  3. Urzednicy wojewodztwa ruskiego… — S. 147.
  4. Там само. — S. 371.
  5. Jaśkiewicz, s. 192.
  6. у джерелі — без слова генеральний
  7. Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — T. XXXIV. — Zeszyt …. — S. 64. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jaśkiewicz B. Iwo Goły… h. Wieniawa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 192. (пол.)
  • Kaczmarczyk K. Gołuchowski (z Gołuchowa) Rafał h. Wieniawa (zm. 1441) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — T. VIII. — S. 266. (пол.)
  • Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 552. (пол.) — S. 552—554. (пол.)
  • Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 147—154. (пол.)