Іван (Ступницький) — Вікіпедія

Іван (Ступницький)
Іван Ступницький
Єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький
20 жовтня 1872 — 21 грудня 1890
Обрання: 26 травня 1871 року, отримав потвердження від митрополита 8 вересня 1872
Інтронізація: 27 жовтня 1872
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Йосиф Сембратович
Наступник: Юліан Сас-Куїловський (як адміністратор 1890-1891)
 
Діяльність: політик, католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження: 16 жовтня 1816(1816-10-16)
Сухоріччя
Смерть: 21 грудня 1890(1890-12-21) (74 роки)
Перемишль
Похований: Головний цвинтар у Перемишліd
Батько: Станіслав Ступницький
Мати: Анастасія Білявська
Священство: 9 червня 1842
Єп. хіротонія: 20 жовтня 1872

Нагороди:

Орден Залізної Корони 2 ступеня
Орден Залізної Корони 2 ступеня

CMNS: Іван у Вікісховищі

Іва́н Сату́рнін Ступни́цький (пол. Jan Saturnin Stupnicki; 16 жовтня 1816, Сухоріччя (нині Пустомитівський район Львівської області) — 21 грудня 1890, Перемишль[2]) — церковний діяч, єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ, аматор-археолог та нумізмат, брат лікаря Юліана Ступницького.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Сухоріччя, син судді Станіслава Ступницького та Анастасії з родини Білявських[3][4].

Початкову школу та ґімназію закінчив у Львові. У 1836 р. розпочав навчання у Львівській греко-католицькій духовній семінарії, 9 червня 1842 висвячений на священика[5]. До 1843 р. був парохом у с. Тростянець, доки його не призначили реєстратором митрополичої консисторії у Львові. 1858 р. призначений канцлером, а 1867 р. каноніком Львівської капітули. У 1862—1872 роках виконував обов'язки директора Галицької кредитної ощадної каси.

26 травня 1871 року призначений Перемиським греко-католицьким єпископом, але потвердження від митрополита отримав аж через рік 8 вересня 1872 р. Хіротонія відбулась 20 жовтня цього ж року[6]. Оборонець прав священиків перед галицьким намісником. У 1877 р. отримав титул Помічника Папського трону, а в 1881 р. австро-угорський цісарський орден Залізної Корони ІІ-го класу.

Як посол Галицького Крайового Сейму і його віце-маршалок (1873—1883) спричинився до заснування 1888 року українських класів при польській державній гімназії в Перемишлі (1895-го створено державну гімназію з українською мовою навчання). З 1863 р. входив до складу Міністерської археологічної комісії та Центральної консерваційної комісії у Відні, беручи особисто участь в археологічних розкопках по всій Галичині. Колекціонував монети з усього світу, писав розвідки про галицько-волинські й польські монети.

Помер 21 грудня 1890 в Перемишлі[7]). 27 грудня 1890 був похований там же на Головному цвинтарі[8]).

Могила владики Ступницького на Центральному цвинтарі в Перемишлі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  2. Ks. Jan Saturnus Stupnicki. [Архівовано 6 листопада 2024 у Wayback Machine.] «Gazeta Przemyska». Nr 103, s. 1, 24 grudnia 1890.
  3. Ks. Jan Saturnus Stupnicki. [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] «Gazeta Przemyska». Nr 103, s. 1, 24 grudnia 1890.
  4. Ks. Jan Saturnin Stupnicki. [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] «Kurjer Lwowski». 359, s. 2, 28 grudnia 1890.
  5. Bishop Ivan (Jan Saturnin) Stupnyckyj (Stupnicki)† [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 10.12.2015) (англ.)
  6. Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви… ― С. 320.
  7. Ks. Jan Saturnus Stupnicki. [Архівовано 6 листопада 2024 у Wayback Machine.] «Gazeta Przemyska». Nr 103, s. 1, 24 grudnia 1890.
  8. Kronika. [Архівовано 6 листопада 2024 у Wayback Machine.] «Gazeta Przemyska». Nr 103, s. 2, 28 grudnia 1890.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]