Осташ Ігор Іванович — Вікіпедія

Осташ Ігор Іванович
Народився4 серпня 1959(1959-08-04) (65 років)
Дуліби, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьполітик, дипломат, філолог, славіст
Галузьполітика[1], філологія[1] і слов'янознавство[1]
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1998) і ЛДУ імені Івана Франка (1982)
Науковий ступінькандидат філософських наук
Знання мовукраїнська[1]
Посаданародний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
ПартіяРеформи і порядок
У шлюбі зГримич Марина Віллівна

Іго́р Іва́нович О́сташ (нар. 4 серпня 1959, Дуліби) — український політик та дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані (2016—2022).

Освіта

[ред. | ред. код]

Львівський університет ім. Франка (19771982), філолог-славіст. Київський національний університет ім. Шевченка (19941998), «Правознавство».

Кандидат філософських наук (з 1986).

Знає англійську, французьку, чеську, словацьку, польську, сербську та хорватську мови.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1982 — 1985 рр. — аспірант Інституту мовознавства Національної Академії наук України.

У 1983 — 1988 рр. — старший науковий співробітник, молодший науковий співробітник Інституту мовознавства Національної Академії наук України.

У 1988 — 1991 рр. — науковий секретар відділення літератури, мов та мистецтва Національної Академії наук України.

У 1991 — 1994 рр. — директор Міжнародної школи україністики Національної Академії наук України.

Пропрацював у Верховній Раді України 12 років — з 1994 до 2006 року.

3 1994 до 1998 року — завідувач секретаріату Комітету в закордонних справах Верховної Ради України.

З 1998 до 1999 року — голова підкомітету з питань міжнародних договорів Комітету у закордонних справах Верховної Ради України.

У парламенті України очолював комітет в закордонних справах з 1999 до 2002 року, був віцепрезидентом ОБСЄ з 1999 до 2005 року.

Під час конфлікту щодо острова Тузла очолював парламентську ТСК щодо забезпечення парламентського контролю за режимом державного кордону України в районі острова Коса Тузла (2003).

11 вересня 2006[5][6] року був призначений Послом України до Канади, де працював до 16 червня 2011 року[7].

З 23 серпня 2016[8] до 24 червня 2022[9] року — Посол України в Лівані.

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений з Мариною Гримич, пара має дочку Наталію та сина Данила.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 748/2006 Про призначення І. Осташа Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 897/2006 Про призначення І. Осташа Представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО)
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 669/2011 Про звільнення І. Осташа з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та Представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО)
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 351/2016 Про призначення І.Осташа Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ліванській Республіці
  9. Указ Президента України від 24 червня 2022 року № 443/2022 «Про звільнення І.Осташа з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ліванській Республіці»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]