Ізобата — Вікіпедія

Ізобата (англ. isobathes, isobathic curves, submarine control lines; нім. Isobathen f pl, Tiefenlinien f pl, Linien f pl gleicher Wassertiefe; рос. изобата) — ізолінія на топографічному плані або карті, що з'єднує точки однакової глибини водойм (океанів, морів, озер, річок тощо). Часто області між сусідніми ізобатами пофарбовані в ті чи інші відтінки блакитного кольору. Більш світлими відтінками області з меншими глибинами, більш темними — області з більшими глибинами.

Точка відліку глибини вибирається залежно від типу водойми:

• для безприпливних морів за нуль відліку береться середній рівень моря;
• для морів із припливами і відпливами за нульовий рівень береться мінімальний рівень води (при максимальному відпливі);
• для озер, річок, інших ізольованих водойм точкою відліку служить умовний нуль, що визначається за футштоком.

• Ізолінія
• Батиметричні карти

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізобата