Ісидор Севільський — Вікіпедія

Ісидор Севільський
лат. Isidorus Hispalensis
Народився560[2]
Картахена, Іспанія
Помер4 квітня 636 або 636[1]
Spalisd
КраїнаТоледське королівство[d]
Діяльністьписьменник, музикознавець, філософ, теоретик музики, католицький священник, історик, універсальна людина, католицький єпископ
Знання мовлатина[3][4] і іспанська
Magnum opusEtymologiaed, Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevorumd, On illustrious mend, De natura rerumd і De ortu et obitu patrumd
ПосадаRoman Catholic Archbishop of Sevilled і єпископ[3]
Конфесіякатолицька церква[5]
Брати, сестриFlorentinad, Fulgentius of Cartagenad і Леандер Севільський

Іси́дор Севі́льський (лат. Isidorus Hispalensis, ісп. San Isidoro de Sevilla; бл. 560, Картахена, Іспанія — 4 квітня 636, Севілья, Іспанія) — архієпископ Севільї у вестготській Іспанії, останній латинський отець церкви і зачинатель середньовічного енциклопедизму. Компілятор мосарабського богослужбового обряду. 1598 року його канонізовано Католицькою церквою. З 1998 Ісидор Севільський вважається покровителем Інтернету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ісидор Севільський народився близько 560 року в Новому Карфагені (нині у місті Картахена, що у Іспанії ) в знатній родині благочестивих християн Северіана і Теодори. У нього було два брати, Леандр та Фульгенцій, і сестра Флорентіна. Їх усіх згодом зараховано до лику святих. Рано втративши батька, матір, батьківські функції виконував його старший брат Леандр (єпископ), слідом за старшим братом став духівником вестготського короля Реккареда і досяг успіху в зверненні його з аріанської єресі в католицьку віру. Поняття православний виникло в період іконоборства у VIII ст. Головував на четвертому Толедському соборі, який затвердив єдність держави і церкви, а також санкціонував політику віротерпимості до євреїв.

Покровитель Інтернету

[ред. | ред. код]
Зображення єпископів Брауліо Сарагоського та Ісидора Севільского з манускрипту X ст.

Його вважають першим енциклопедистом, який справив значний вплив на історію середніх віків: у багатьох країнах світу святом інтернет-мережі відзначають 4 квітня — у день святого Ісидора Севільського. 1998 року День Інтернету санкціонований Папою Іваном Павлом II. Святий покровитель Інтернету вже затверджений офіційно.

Молитва святому Ісидору Севільскому перед заходом в Інтернет [6] :

Всемогутній і вічний Боже,який створив нас на свою подобу і повелів нам шукати насамперед того,що добре,справжнє і гарне,особливо у Божественній Особі Твого Єдинородного Сина,Господа нашого Ісуса Христа,допоможи нам,благаємо Тебе,за заступництвом св. Ізидора,єпископа і вчителя,щоб ми під час наших мандрівок в Інтернеті спрямовували наші руки та очі лише на те,що Тобі до вподоби,і ставилися з любов’ю і терпеливістю до всіх тих,кого зустрінемо.Через Христа,Господа нашого.Амінь.

Святий Іcидоре,молись за нас!

Твори

[ред. | ред. код]

Найбільша праця Ісидора «Етимології» є енциклопедією тодішніх знань, взятих переважно з античності. У 20 розділах своєї книги Ісидор виклав відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга була надзвичайно популярною в середні віки: до нашого часу збереглися понад тисячу її рукописних примірників. Крім того, Ісидор Севільський є автором численних праць з природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «Книга канонів», у котрій зібрані постанови соборів, що проходили в усьому християнському світі в античності і з початком Середньовіччя. Він написав дві хроніки, у яких коротко виклав історію від створення світу. Найціннішими з його історичних творів є «Історія готів, вандалів, і свевів».

Етимології

[ред. | ред. код]
Перше друковане видання етимології (1472)

Етимології (лат. Etymologiarum) або Початки (лат. Origines) — головна енциклопедична праця Ісидора. Складається з двадцяти томів.

Інші праці

[ред. | ред. код]
Opera omnia, 1797
  • Про природу речей (лат. De natura rerum)
  • Відмінності (лат. Differentiarum)
  • Про славних мужів (лат. De viris illustribus), згодом продовжені Ільдефонсом
  • Книга про числа у Священному Писанні (лат. Liber numenorum qui in sanctis scripturis occurunt)
  • Про походження царів готів, вандалів і свевів (лат. De origine Gothorum et regno Sueborum et Vandalorum)
  • Питання на Старий Заповіт (лат. De Veteri et Novo Testamento quastiones)
  • Сентенції (лат. Sententiarum libri tres)

Патрон

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bréhier É. Histoire de la philosophieÉditions F. Alcan, 1926. — P. 474.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118555995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б Mirabile: Digital Archives for Medieval CultureSISMEL – Edizioni del Galluzzo.
  4. CONOR.Sl
  5. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  6. Молитва перед входом до інтернету — за заступництвом св. Іcидора. 4 квітня 2023. Архів оригіналу за 17 липня 2024. Процитовано 7 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісидор Севільський