French
DeutschІсторія Гвінеї — Вікіпедія
Гвінея належить до країн західної Африки, в які рано проник іслам та почалась європейська колонізація.
Рання історія Гвінеї вивчена мало. Археологічні розкопки свідчать про заселення території Гвінеї в епоху неоліту. Протягом 10 - 12 ст. частина території Гвінеї входила у державні утворення Гана і Малі. Територію Гвінеї населяли різноманітні племена, найбільш численними з яких були мандінка, дьялонке, сусу.
У середині 15 - го ст. на узбережжя Гвінеї прийшли португальці. Вони розпочали процес вивозу місцевого населення в рабство до Європи, а потім і до Америки. Работоргівля на узбережжі Гвінеї тривала до 19-го ст., в результаті чого прибережні райони знелюдніли. У 16 - му ст. в центрі Гвінеї на плато Фута-Джаллон оселились кочівники фульбе. У 20-х рр. 18 -го ст. ісламізована знать фульбе розпочала війну проти дьялонке а також проти фульбе -анімістів з метою навернення їх у іслам. Війна завершилася в основному до кінця 1770-х років. В підсумку війни була створена ранньофеодальна воєнно-теократична держава фульбе імамат Фута-Джаллон. На території Гвінеї існувала також низка дрібних державних утворень (мандінка - в Бонду і Габу, сусу - в областях Соліма, дьялонке - на р.Бафінг та інші).
У другій половині 19 - го ст. територія Гвінеї була завойована Францією. У 1865-1866 р. був заснований французький форт в районі Боке. У 1882 р. створене володіння Рів'єр дю Сюд. Виділена в окрему колонію - Французька Гвінея у 1894 р.. У 1880 - 1890 -х роках в східній частині Гвінеї існувала держава Васулу на чолі з імамом Саморі. Вона була завойована французами в 1890- х рр. 1896 р. французькі війська окупували Тімбо - столицю Фута-Джаллону. У 1897 р. імамат перейщов під владу Франції.
13 жовтня 1946 р. Фр.Гвінея отримала статус «заморської території» Франції. На референдумі 28 вересня 1958 р. населення проголосувало за незалежність від Франції.
Увага: Не вказане значення "continent"
| République populaire révolutionnaire de Guinée (французька) Гвінейська Народна Революційна Республіка | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Праця, справедливість, солідарність | |||||
| Гімн Liberté | |||||
 | |||||
| Столиця | Конакрі | ||||
| Мови | французька | ||||
| Форма правління | унітарна однопартійна соціалістична республіка | ||||
| Президент | |||||
| - 1958–1984 | Секу Туре | ||||
| Прем'єр-міністр | |||||
| - 1972–1984 | Луї Лансана Беавогі | ||||
| Історичний період | Холодна війна | ||||
| - Засновано | 1958 | ||||
| - Ліквідовано | 1984 | ||||
| Валюта | гвінейський франк | ||||
| Сьогодні є частиною | Гвінея | ||||
| |||||
.svg){kind=small}
2 жовтня 1958 р. згідно з результатами референдуму, Територіяльна асамблея, перетворена в установчу Національну асамблею, проголосила незалежність Гвінеї. Президентом країни і головою уряду став Ахмед Секу Туре. Він симпатизував соціалізму та встановив авторитарний режим. Після його смерті у 1984 р. новим президентом Гвінеї став Лансана Конте. Він був скинутий в результаті військового перевороту 2008 р. У 2010 р. переміг на президентських виборах і став президентом Альфа Конде.
Починаючи з липня 2014 року, Гвінея постраждала від найсильнішого зареєстрованого спалаху гарячки Ебола в історії, яка швидко поширилася на сусідні країни Ліберію та Сьєрра-Леоне.[1] Епідемія була завершена до червня 2016 року.[2]
У жовтні 2020 року президент Альфа Конде переміг на президентських виборах. Конде перебував при владі з 2010 року і виграв третій термін. Опозиція не визнала результати через звинувачення у шахрайстві. Президент сказав, що конституційний референдум у березні 2020 року дозволив йому балотуватися, попри обмеження у два терміни. Після виборів по всій країні пройшли бурхливі протести.[3]
5 вересня 2021 року відбулася спроба державного перевороту проти режиму Альфи Конде. Президента Гвінеї Альфа Конде захопили в полон армійські спецпризначенці, а на чолі перевороту став полковник Мамаді Думбуя[4]. 1 жовтня 2021 року полковник Мамаді Думбуя, який очолив державний переворот минулого місяця, склав присягу як тимчасовий президент Гвінеї.[5]
- ↑ History of Ebola Disease Outbreaks | History | Ebola (Ebola Virus Disease) | CDC. www.cdc.gov (амер.). 24 березня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ WHO | WHO Director-General addresses the Executive Board. web.archive.org. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Guinea elections: Alpha Condé wins third term amid violent protests. BBC News (брит.). 23 жовтня 2020. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Люксіков Михайло (5 вересня 2021). У Гвінеї відбувається військовий переворот. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ Guinea coup leader sworn in as interim president. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 16 травня 2023.
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. - 608с. с.118-119.
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. - 572с. с.433-434.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
| Незалежні держави | Алжир • Ангола • Бенін • Ботсвана • Буркіна-Фасо • Бурунді • Габон • Гамбія • Гана • Гвінея • Гвінея-Бісау • Демократична Республіка Конго • Джибуті • Екваторіальна Гвінея • Еритрея • Есватіні • Ефіопія • Єгипет¹ • Замбія • Зімбабве • Кабо-Верде • Камерун • Кенія • Коморські Острови • Республіка Конго • Кот-д'Івуар • Лесото • Ліберія • Лівія • Маврикій • Мавританія • Мадагаскар • Малаві • Малі • Марокко • Мозамбік • Намібія • Нігер • Нігерія • Південний Судан • Південно-Африканська Республіка • Руанда • Сан-Томе і Принсіпі • Сейшельські Острови • Сенегал • Сомалі • Судан • Сьєрра-Леоне • Танзанія • Того • Туніс • Уганда • Центральноафриканська Республіка • Чад |  |
|---|---|---|
| Залежні території | ||
| Невизнані і частково визнані держави | ||