Абатство — Вікіпедія

Церква Ярославського абатства (Польща, Ярослав)

Аба́тство (лат. abbatia, ісп. abadía, італ. abbazia) — у західному християнстві канонічний і автономний монастир, в якому мешкає не менше 12 ченців під головуванням абата (у випадку черниць — абатиси)[1].

Абатства підпорядковувалися лише єпископу, а іноді безпосередньо Папі Римському.

Абатствами були найбільші та найбагатші монастирі. Нерідко абатства володіли значними маєтностями.

Виникли в VI столітті й за середньовіччя активно впливали на релігійне, економічне та політичне життя держав Західної Європи.

Частина абатств була ліквідована в період Реформації та під час революцій. Але в католицьких країнах частина абатств існує досі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Birt, Henry. Abbey [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абатство