Абдул-Меджид I — Вікіпедія

Абдул-Меджид I
Народження:	25 квітня 1823(1823-04-25)[1] Стамбул, Османська імперія[2]
Смерть:	25 червня 1861(1861-06-25)[3][4][5] (38 років) Стамбул, Османська імперія[2]
Причина смерті:	туберкульоз
Поховання:	Мечеть Селіма Грізного
Країна:	Османська імперія
Релігія:	іслам
Рід:	Османи
Батько:	Махмуд II
Мати:	Безміалем Валіде-султан
Шлюб:	Шевкефза Султан, Тірімюжґян Султан, Їлдиз Ханим-ефендіd, Ґюльджемаль Кадинd, Шаєсте Ханимd, Вердідженан Кадинефендіd, Пересту-кадинефенді, Гюлюстюd, Дюзд-і Діль Кадин Ефендіd, Bezmiara Kadind, Mahitab Kadind, Nükhetsezâ Hanım(केd, Navekimisal Hanımd, Zeynifelek Hanımd, Ceylanyar Hanımd, Nergizev Hanımd, Nalandil Hanımd, Nesrin Hanımd, Serfiraz Hanımd і Q109332350?
Діти:	Мехмед V, Абдул-Гамід II, Мехмед VI, Мурад V, Мехмет Бурханеддін Ефенді (1849-1876)d, Ахмед Кемаледдінd, Наділе Султанd, Джеміле Султанd, Сеніха Султанd, Медіха Султанd, Рефія Султанd, Фатма Султанd, Мюніре Султанd, Behice Sultand, Zülüflü İsmail Pashad і Şehzade Selim Süleymand
Автограф:
Нагороди:	орден Почесного легіону
Медіафайли у Вікісховищі

Абдул-Меджид І (*25 квітня 1823 — †25 липня 1861) — султан Османської імперії, син султана Махмуда II та грузинки Безмялем Валіде Султан.

Він продовжує провадити реформи, започатковані для європеїзації країни його батьком. При ньому не мусульманам дозволили служити в армії, прийняли національний гімн і прапор, законодавство було реорганізовано за зразком французького кодексу Наполеона, з'явилися залізниця, телеграф. За порадою Решида Мустафи видав 3 листопада 1839 р. збірник законів «Хатт-і-шериф», за якими обіцяв рівні права усім османським підданим, відмовляючись від старого султанського права розпоряджатись їхнім життям і майном.

У 1840-х проти волі британського уряду допоміг Ірландії у боротьбі з голодом.

У 1852 турецькі війська були витіснені з Чорногорії Австрією.

За його правління відбулася Кримська війна 1853—1856, у якій Туреччина, підтримана Францією, Сполученим Королівством і Сардинією, отримала перемогу над Російською імперією. Але натомість Османська імперія мусила провести ряд реформ, спрямованих на поліпшення умов християн, що викликало незадоволення мусульман та спричинило заворушення у Боснії, Болгарії, Албанії.

У 1858 оголошено про банкрутство султанської казни.

Помер 25 липня 1861 від туберкульозу.

• Абдул-Меджид I [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ