Абхази — Вікіпедія
Абхази | |
---|---|
Самоназва | абх. аҧсуаа |
Кількість | 300 000 |
Ареал | |
Близькі до | адигейці абазини |
Входить до | абхазо-адигські мови |
Мова | абхазька |
Релігія | християнство іслам |
Абха́зи (самоназва — аҧсуа — «люди душі», «віруючі люди») — народ, основне населення Абхазії, у складі Грузії, живуть також в грузинській республіці Аджарії. Частина абхазів живе в Туреччині, Росії, Україні та деяких арабських країнах.
Абхази розмовляють абхазькою мовою, яка належить до абхазо-адизької групи кавказьких мов.
За релігійними поглядами віруючі абхази — християни, але частина — мусульмани-суніти.
Абхази відносяться до балкано-кавказької підраси європеоїдної раси. Виділяються субетнічні групи:
- абжуйці
- аїбга
- ахчипси
- бзибці
- члоуці
- джгердинці
- гумці
- псхувці
- садзи
- самурзаканці
- цабальці
- дальці
- цвиджі
- абхазькі негри
Предки абхазів — стародавні поселенці чорноморського узбережжя абазги, згадуються в ассирійських джерелах XI ст. до н.е. під назвою абешла. Античним авторам I-II ст. вони відомі як абазги та апсили. В цілому як народ, абхази склалися до VIII ст. У другій половині XIX ст. частина переселилась до Османської імперії.
Абхази займаються землеробством, бджільництвом, мисливством, субтропічним садівництвом та відгінно-пасовиським гірським скотарством. Частина абхазів працює на фабриках, заводах, на Ткварчельських вугільних шахтах.
Для традиційної соціальної організації характерні велика патріархальна родина, види фіктивного споріднення. Система споріднення арабського типу.
За переписом 2001 року в Україні проживає 1 458 абхазів.
- Абхази [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ