Автолік з Пітани — Вікіпедія

Автолік з Пітани
грец. Αυτόλυκος ὁ Πιταναίος
Ім'я при народженнідав.-гр. Αυτόλυκος[1]
Народився360 до н. е.[2][3]
Pitaned, Çandarlıd, Дікілі, Ізмір (іл), Туреччина[3]
Помер290 до н. е.[2][3]
Діяльністьматематик, астроном
Галузьастрономія і математика
Знання мовдавньогрецька
De sphaera quae movetur liber, 1587

Автолік з Пітани (Αυτόλυκος ὁ Πιταναίος, бл. 360 р. до н. е. — бл. 290 р. до н. е.) — давньогрецький астроном і математик.

Твори

[ред. | ред. код]

Автоліку належать трактати «Про рухому сферу» ( περὶ κινουμένης σφαίρας) і «Про сходи і заходи» ( περὶ επιτολῶν καὶ δύσεων). Обидва вони стосуються питань геометрії на сфері в застосуванні до астрономії. Ці трактати є найдавнішими математичними творами, які цілком дійшли до наших днів.

Автолік вивчає сферу, що рівномірно обертається навколо осі, і кругові перерізи на ній: меридіани, паралелі і похилий круг екліптики. Виклад, однак, ведеться чисто геометричною мовою і астрономічні терміни не застосовуються. Ввівши поняття горизонту, Автолік розглядає рух точок поверхні сфери по відношенню до нього. Досліджуються різні положення горизонту, коли він перпендикулярний до осі, проходить через полюси і нахилений до осі. Досліджуються також сходи та заходи точок, що лежать на екліптиці.

Переклади

[ред. | ред. код]

Праці Автоліка було перекладено на арабську мову в IX — початку X століття в числі перших грецьких творів, що зацікавили східних вчених. Переклад трактату «Про рухому сферу» здійснив Ісхак ібн Хунайн ан-Насрані. Трактат «Про сходи і заходи» переклав Куста ібн Лукка ал-Баалбакі. Ці переклади тоді ж були переглянуті знаменитим математиком Сабітом ібн Коррою. Пізніше, в XIII столітті, твори Автоліка прокоментував Насир ад-Дін ат-Тусі.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На честь Автоліка названий кратер на Місяці.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Тексти та переклади

[ред. | ред. код]

Дослідження

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]
  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118924044 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.