Автомобільна промисловість в Румунії — Вікіпедія
Автомобільна промисловість Румунії — галузь економіки Румунії.
Соціалістична Румунія щорічно виробляла 100—200 тисяч автомобілів всіх типів (4-те місце в Радянському блоці (не враховуючи СРСР) після Польщі, Чехословаччини та НДР). Виробництво легкових автомобілів було організовано за допомогою французьких компаній таких як Renault та Citroen, а вантажних за допомогою радянських компаній ЗіЛ та ГАЗ.
Тепер румунська автомобільна промисловість виробляє понад 350 тисяч автомобілів на рік і включає в себе Dacia, Griviţa, Igero, Roman і Ford Romania (колишні виробничі потужності Daewoo і Oltcit). Інші компанії, такі як ARO, ROCAR і Uzina Tractorul Brașov також існували, перш ніж вони врешті-решт збанкрутували.
Значна частина румунської виробничої промисловості складається з галузевих заводів іноземних фірм, хоча є деякі важливі вітчизняні виробники, такі як Automobile Dacia, Ford Romania, Roman Braşov та Igero.[1] У 2018 році в Румунії було вироблено приблизно 500,000 автомобілів, порівняно з приблизно 410,997 автомобілів у 2013 році та 78,165 у 2000 році.
У 1880 році румунський інженер та винахідник Думітру Васеску (Dumitru Văsescu) побудував інноваційний паровий автомобіль, який назвав своїм іменем.
У 1909 році, на заводах Magyar Automobil Reszveny Tarsasag Arad в Австро-Угорщині у м. Арад) вироблено автомобіль Marta. Він став першим автомобілем, виробленим на території сучасної Румунії. За рік було вироблено понад 150 автомобілів. За дизайном і технологічністю вони були подібні до тих авто, які вироблялись у Німеччині, з ланцюговим приводом і потужністю приблизно 30 к.с.
Аурел Персу (Aurel Persu) був румунським інженером-механіком і вважається творцем першого автомобіля з аеродинамічним профілем у світі. Після багатьох аеродинамічних лабораторних випробувань і розрахунків, він прийшов до висновку, що ідеальна форма рухомого автомобіля — це округлий кузов спереду і довгий загострений ззаду. Він досяг успіху із низьким коефіцієнтом (0,22) аеродинамічного опору.
Він почав працювати в Бухаресті, а після Першої світової війни зв'язався з Емілем Еверліном і Габріелем Беккером, а потім повернувся до Німеччини. У 1922 році Персу зареєструвався в німецькому патентному відомстві в Берліні зі своїм «чотириколісним обтічним автомобілем з вбудованими колесами в обтічній формі». Автомобіль був побудований між 1922 і 1924 роками своїми власними коштами в Берліні.
Першим сучасним румунським автомобілем став Malaxa вироблений в 1945 році у місті Решица. Він був спроектований інженером Петре Карпом (Petre Carp) і оснащений трициліндровим двигуном з повітряним охолодженням, розвивав потужність 30 кінських сил і споживав 11 літрів на 100 км.
Раду Манікатіде (Radu Manicatide) вдалося створити свій власний концепт-кар в 1945 році. Це був маленький родстер, побудований в IAR Braşov, оснащений двотактним мотоциклетним двигуном, який виробляв 11,5 к.с. при 4000 об/хв. Автомобіль мав два сидіння, задній двигун і досягав швидкості у 70 км/год. Власна вага автомобіля становила 270 кг, споживав близько 4,5 л/100 км, і мав елегантний корпус, натхненний Jaguar XK120.
У 1947 році під керівництвом Манікатіда на заводі МАВ було побудовано три машини. Вони були оснащені двотактним двигуном IAR002 потужністю 1000 куб.см, який виробляв 45 к.с. при 4300 об/хв. Максимальна швидкість цих автомобілів становила 124 км/год. Були також спортивні варіанти цього двигуна, які були здатні виробляти 100 к.с. і 5300 об/хв.
У Румунії після Другої світової війни з'явилися нові підприємства з виробництва легкових машин, позашляховиків, вантажівок і автобусів.
На заводі Steagul Roșu («Стягул Рошу» - «Червоний Прапор») в місті Брашові, побудованому за технічної допомоги Радянського Союзу, з 1954 року розпочато випуск вантажівок по типу радянських ЗІС-150. Пізніше з воріт заводу почали виходити вантажівки Bucegi («Бучедж» - «Буря») і Carpați («Карпац» - «Карпати»). Згодом на підприємстві почали виробляти також нові важкі вантажівки Roman і DAC, що мають до 30 модифікацій, вантажопідйомністю від 7 до 50 тонн. Найпотужнішим вантажним автомобілем став 50-тонний кар'єрний самоскид DAC-90-31С. Він оснащувався дизелем потужністю 612 к.с.
У місті Мірча було налагоджено випуск дизель-електричних самоскидів вантажопідйомністю 110 тонн.
У 1955-1956 роках в Бухаресті на заводі Vulcan București («Вулкан Бухарест») вироблявся автобус MTD (Mao Tze Dun).
Завод Dacia («Дачія») в місті Пітешть випускав легкові автомобілі Dacia 1300, що виготовлялись за ліцензією французької фірми Renault. Максимальна швидкість цього автомобіля склала 140 км/год. Вироблялось 70,000 автомобілів на рік.
Завод ARO в місті Кимпулунг випускав позашляховики, що мали незалежну підвіску всіх коліс, а Uzina Autobuzul Tudor Vladimirescu (завод імені Владимиреску) в Бухаресті — в невеликих кількостях автобуси і легкі автофургони.
Протягом комуністичного періоду Румунія була одним з найбільших виробників автомобілів у Центральній та Східній Європі, проте промисловість після революції 1989 року знизилася. Раніше інші вітчизняні виробники, такі як Tractorul Braşov, ARO і Oltcit існували, однак вони зрештою збанкрутували через невдалу приватизацію в 1990-х роках.
- Steagul Roșu 131 Carpați (1954–1960)
- MTD (Mao Tze Dun) (1955–1956)
- ARO M461 (1957–1975)
- ROCAR 40 (1968–1973)
- Oltcit Club (1981–1995)
- ARO 10 (1980–2003)
З 1990 року кілька іноземних компаній, включаючи Mercedes-Benz, Audi, Hyundai, Volvo, Toyota і Peugeot висловлювали зацікавленість у відкритті своїх заводів в Румунії, але корупція, уряд і міністерства, що відмовлялися від співпраці не дозволили їм це зробити. В результаті, румунська автомобільна промисловість ще в 2000-х роках відставала від сусідніх країн, таких як Угорщина або Україна.[2]
У 2014 році румунська автомобільна промисловість посідала 5-те місце в Центральній та Східній Європі, відстаючи від Чеської Республіки, Угорщини, Словаччини та Польщі.
Ford купив завод Automobile Craiova за 57 мільйонів дол. США, плануючи виробляти автомобілі у кількості понад 300,000 одиниць на рік до 2010 року. Ford заявив, що вкладе 675 мільйонів євро (923 мільйони доларів США) у колишній автомобільний завод Daewoo і що він буде купувати поставки з румунського ринку на суму 1 млрд. євро (1,39 млрд. дол. США). У вересні 2009 року компанія почала складати Ford Transit Connect у Крайові, а в 2012 році почалося виробництво нового Ford B-Max.
Robert Bosch GmbH, найбільший у світі постачальник автомобільних компонентів, інвестуватиме до 60 мільйонів євро (79 мільйонів дол. США) у новий завод у Джуку, Румунія. Новий завод Bosch буде виробляти електронні компоненти для автомобілів і створить приблизно 2,000 робочих місць.
Dacia Logan стала найбільш продаваною моделлю в першому півріччі 2007 року серед новими автомобілів у Центральній та Східній Європі, з 52,750 проданими одиницями, випередивши Skoda Fabia (41,227 одиниць), Skoda Octavia (33,483 одиниці), Opel Astra (16,442 одиниці) і Ford Focus (14,909 одиниць).
У 2012 році Dacia випустила чотири нові моделі: Lodgy і Dokker, і друге покоління Logan і Sandero, в той час як Ford випустив свій новий міні-MPV, B-Max. Обидва виробники також представили два нові і технологічно просунуті турбонаддувні трициліндрові бензинові двигуни (1,0-літровий EcoBoost і 0,9-літровий двигун TCe), які виробляються на місцевому рівні і представляють прем'єри у своїх сегментах.
- Astra Bus (1996—дотепер)
- C&I Eurotrans XXI (Cibro) (2002—дотепер)
- DAC (1973—дотепер)
- El Car (2003—дотепер)
- Ford Romania (2008—дотепер)
- Grivița (Grivbuz) (1993—дотепер)
- Dacia (1966—дотепер)
- Roman (1954—дотепер)
- ARO (1957-2006)
- Automobile Craiova (1991-2006)
- Oltcit (1976-1991)
- Rocar (1951-2002)
2019 [3] | 2018 [4] | 2017 [5] | 2016 [6] | 2015 [7] | 2014 [8] | 2013 [9] | 2012 [10] | 2011 [11] | 2010 [12] | 2009 [13] | 2008 [14] | 2007 [15] | 2006 [16] | 2005 [17] | 2004 [18] | 2003 [19] | 2002 [20] | 2001 [21] | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Автомобілі | 490,412 | 476,769 | 359,240 | 358,861 | 387,171 | 391,422 | 410,959 | 326,556 | 310,243 | 323,587 | 279,320 | 231,056 | 234,103 | 201,663 | 174,538 | 98,997 | 75,706 | 65,266 | 56,774 |
Комерційні транспортні засоби | 0 | 0 | 10 | 445 | 6 | 12 | 38 | 11,209 | 24,989 | 27,325 | 17,178 | 14,252 | 7,609 | 11,934 | 20,644 | 23,188 | 19,541 | 14,190 | 11,987 |
Загалом | 490,412 | 476,769 | 359,250 | 359,306 | 387,177 | 391,434 | 410,997 | 337,765 | 335,232 | 350,912 | 296,498 | 245,308 | 241,712 | 213,597 | 194,802 | 122,185 | 95,247 | 79,456 | 68,761 |
Зростання | 2.86% | 31.09% | -0.02% | -7.2% | -1.1% | -4.8% | 21.7% | 0.8% | -4.5% | 18.4% | 20.9% | 1.5% | 13.2% | 9,6% | 59.4% | 28.3% | 19.9% | 15.6% | -12.0% |
2000 [22] | 1999 [23] | 1995 | 1990 | 1989 [24] | 1980 | 1970 | 1960 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Автомобілі | 64,181 | 88,313 | 93,000 | 94,000 | 160,000 | 124,000 | 59,000 | 12,000 |
Комерційні транспортні засоби | 13,984 | 18,584 | ||||||
Загалом | 78,165 | 106,897 | 93,000 | 94,000 | 160,000 | 124,000 | 59,000 | 12,000 |
Зростання | -26.9% |
Рік | Обсяг виробництва | 0—100 тисяч | 100—200 тисяч | 200—300 тисяч | 300—400 тисяч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1960 | 12,000 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1970 | 59,000 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1980 | 124,000 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2000 | 78,165 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2005 | 194,802 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2006 | 213,597 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2007 | 241,712 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2008 | 245,308 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2009 | 296,498 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 | 350,912 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2011 | 335,232 |
- Автомобільна промисловість
- Автомобільна промисловість в Україні
- Автомобільна промисловість в Радянському Союзі
- ↑ El Car. Igero.ro. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ Izgonitorii marilor producatori auto. 9am.ro. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 3 квітня 2011.
- ↑ Romania’s car production nears half a million units benchmark. Romania Insider. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Automotive FDI in Emerging Europe: Shifting Locales in the Motor Vehicle By A. J. Jacobs, page 283, Palgrave Macmillan
- Автомобілі Болгарії та Румунії [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- РУМУНІЯ ЗНАХОДИТЬСЯ НА ШЛЯХУ ДО ПЕРЕМОГИ ІТАЛІЇ З ВИРОБНИЦТВА АВТОМОБІЛІВ У 2013 РОЦІ [Архівовано 14 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Аутомобіл Романеск: румунський автопром часів соціалізму [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.]