French
DeutschАгатархід (місячний кратер) — Вікіпедія
| Агатархід лат. Agatharchides | ||||
 | ||||
| Знімок зонду Lunar Orbiter - IV. | ||||
| 19°51′ пд. ш. 31°07′ зх. д. / 19.85° пд. ш. 31.11° зх. д. | ||||
| Небесне тіло | Місяць | |||
| Тип | метеоритний | |||
| Діаметр | 52 км | |||
| Найбільша глибина | 1180 м | |||
| Епонім | Агатархід (II століття до н. е.) — грецький історик і географ | |||
 Агатархід у Вікісховищі | ||||
Кратер Агатархід (лат. Agatharchides) — ударний кратер, розташований на південній межі Океану Бур на видимій стороні Місяця. Назву присвоєно на честь грецького історика і географа Агатархіда (II століття до н. е.) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р.
Кратер розташований між Морем Вологості і Морем Хмар. На північному заході-заході від кратера розташований древній кратер Гассенді, на півдні невеликий кратер Леві і останки кратера Гіппал, на південному сході невеликий кратер Кеніг, на сході великий кратер Булліальд, на північному сході затоплений лавою кратер Любинецький[1]. Селенографічні координати центру кратера 19°51′ пд. ш. 31°07′ зх. д. / 19.85° пд. ш. 31.11° зх. д., діаметр 52 км[2], глибина 1,18 км[3].
Зруйнований вал кратера сильно відрізняється по висоті, місцями перебуваючи на рівні навколишньої місцевості, а місцями досягаючи висоти 1110 м[4]. Найкраще збереглися східна і західна-південно-західна частини валу, північна частина повністю зруйнована, південна сильно пошкоджена. Західна частина валу має подвійний зовнішній схил, розрізаний глибокою долиною. Також у західній частині валу лежить невеликий кратер. Південна частина валу посічена кількома паралельними долинами, спрямованими в бік кратера Гіппал. Дно чаші кратера затоплено лавою, поцятковане численними дрібними кратерами і посічена системою борозен. Об'єм кратера становить приблизно 1820 км³.
- Сателітний кратер Агатархід A включений до списку кратерів із яскравою системою променів Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO)[5].
- Сателітний кратер Агатархід A включений до списку кратерів з темними радіальними смугами на внутрішньому схилі Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO)[6].
- Сателітний кратер Агатархід P перетинає тріщина, звана борозною Агатархіда.
- Сателітний кратер Агатархід P утворився в нектарський період.
- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Мінералогія Місяця
- Пізнє важке бомбардування
- ↑ Кратер Агатархид на карте LAC-93 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2018. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Справочник Международного Астрономического Союза. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ John E. Westfall’s Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ↑ Перечень кратеров с яркой системой лучей Ассоциации лунной и планетарной астрономии (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Перечень кратеров с темными радиальными полосами Ассоциации лунной и планетарной астрономии (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 21 жовтня 2017.
- Цифровий фотографічний атлас Місяця. [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Знімки з борту Аполлона-16. [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Кратер Агатархид на карті LAC-93. [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Селенологічна карта околиць кратера. [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki. [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Андерссон, L. E., and E. A. Whitaker, NASA Catalogue of Lunar Nomenclature, NASA Reference Publication 1097, October 1982. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]