Адалоальд — Вікіпедія
Адалоальд | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
616 — 626 | ||
Попередник: | Агілульф | |
Спадкоємець: | Аріоальд | |
Народження: | 602 Монца, Ломбардія | |
Смерть: | 626 Равенна, Равеннський екзархат, Візантійська імперія, Кіпр, Акротирі і Декелія, Велика Британія | |
Країна: | Лангобардське королівство | |
Рід: | Баварська династія | |
Батько: | Агілульф[1] | |
Мати: | Теоделінда[1] | |
Шлюб: | unnamed daugher of Theudebert IId | |
Діти: | Agilulptus (?)d[1] | |
Адалоальд (лат. Adaloald) (602—626), король лангобардів (616—626), син Агілульфа та його дружини Теоделінди. Оскільки був неповнолітнім від його імені правила Теоделінда.
Через душевну хворобу втратив підтримку знаті та був зміщений у 626 чоловіком своєї ж сестри Гундіберги Аріоальдом. Невдовзі помер за таємничих обставин у Равенні.
|
|
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage