Акула-бик — Вікіпедія

? Акула-бик
Акула-бик
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes) Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii) Надряд: Акули (Selachimorpha) Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes) Родина: Сірі акули (Carcharhinidae) Рід: Сіра акула (Carcharhinus) Вид: Акула-бик
Біноміальна назва
Carcharhinus leucas Müller & Henle, 1839
Поширення акул-биків
Посилання
Вікісховище: Carcharhinus leucas Віківиди: Carcharhinus leucas ITIS: 160275 МСОП: 39372 NCBI: 46612 Fossilworks: 83190

Акула-бик, або тупорила акула (Carcharhinus leucas) — вид акул з ряду кархариноподібних (Carcharhiniformes)^[1].

Ці акули поширені повсюдно і часто заходять у річки. Іноді піднімаються на багато кілометрів вгору за течією. Вони проникають, зокрема, в Ганг, Замбезі та багато інших річки Азії, Африки, Америки і Австралії (наприклад, в річку Кларенс), спостерігалися в Амазонці^[1] (біля міста Ікітос, за 4000 км від гирла!), у річці Міссісіпі (аж до Сент-Луїса і річки Іллінойс), озері Мічиган. Постійно мешкає в озері Нікарагуа.

Довжина тіла морських підвидів акули-бика досягає 3,5 м, прісноводні підвиди трохи дрібніші. Забарвлення, як правило, сірого кольору, білим залишається тільки живіт.

Акули-бики досить ледачі, плавають повільно. Раціон складається головним чином з великих безхребетних, дрібних акул, інших риб і дельфінів, разом з живою здобиччю пожирають будь-які викиди. Можуть поїдати особин свого ж виду.

Це живородна риба, довжина при народженні близько 60 см. Статевої зрілості досягають при довжині 1,5-2,5 метра. Вагітність триває 10-11 місяців, після чого самка народжує від 3 до 13 мальків.

Є об'єктом промислу, м'ясо вживають в їжу. Акула-бик — агресивна акула, яка відома своїми нападами на людей.

Самці — територіальні тварини, агресивно налаштовані до будь-яких потенційних суперників, якими іноді можуть вважати навіть людей. Рівень тестостерону в них вище, ніж у будь-якому іншому хребетному, що частково пояснює агресивність.

Щоб запобігти нападу цієї акули треба:

• Купатися в групі (зазвичай хижаки атакують одинаків)
• Не входити у воду на світанку і в сутінки (в акул це період приймання їжі)
• Уникати місць, де акули, як відомо, присутні
• Триматися ближче до берега
• Через те, що вони можуть мешкати як в морській, так і в прісній воді, треба на це зважати при купанні в річках, які впадають в водойми, в яких мешкають акули-бики.

Цей вид можуть утримувати у спеціальних круглих або прямокутних акваріумах^[1], обсяг яких становить не менше 3000 літрів. Акваріуми повинні бути забезпечені потужною фільтрацією і аерацією води^[2]

• Акула-бик на fishbase.org [Архівовано 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Fresh Waters: Unexpected Haunts. Bull Shark [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Дайвінг-шоу: годування тупорилої акули [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.], Плайя Санта-Лусія, Куба