Аладдін (мультсеріал) — Вікіпедія

Аладдін
англ. Aladdin
Типанімаційний телесеріал[d]
Телеканал(и)
Дистриб'ютор(и)Disney–ABC Domestic Televisiond
Жанр
Формат звукуDolby Surround
Тривалість серії22 хвилини
Тривалість25 хв.
КомпаніяWalt Disney Television Animation
Керівник проєктуWalt Disney Television[d]
РежисерAlan Zasloved[1]
На основіАладдін від Walt Disney Feature Animation
У головних ролях
Музика на початку«Арабських ночей»
Музика в кінці«Арабських ночей» (інструментальна версія)
Композитор
Країна-виробникСША
Мова оригіналуАнглійська
Перший показ6 лютого 199425 листопада 1995
Кількість сезонів3
Кількість серій86 List of Aladdin episodes
ПопередникПовернення Джафара
ПослідовникАладдін та Король Розбійників
Посилання

«Аладдін» — американський анімаційний телесеріал виробництва Disney Television Animation, який виходив з 6 лютого 1994 року по 25 листопада 1995 року, завершуючися рівно через три роки з дня виходу оригінального однойменного фільму Disney 1992 року[2]. Незважаючи на те, що прем'єра анімаційного телесеріалу відбулася за чотири місяці до продовження першого мультфільму «Повернення Джафара», події відбуваються пізніше[3]. Другим і останнім продовженням став фільм «Аладдін і король злодіїв» 1996 року.

Продюсерами серіалу стали Алан Заслов і Тед Стоунз, які вже були відомі своєю роботою над Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички та Темний плащ[4]. Багато зірок фільмів озвучували своїх телевізійних колег, за винятком Дена Кастелланети, який виконував роль Робіна Вільямса в ролі Джина (наприклад, у фільмі «Повернення Джафара»), і Вела Беттіна у ролі султана (який замінив Дугласа Сіла) після оригінального фільму).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія серіалу відбувається у вигаданому султанаті Аграба, через рік після подій однойменного мультфільму та після другого фільму. Аладдін, тепер заручений з принцесою Жасмін, пускається в численні пригоди зі своїми супутниками.

Епізоди

[ред. | ред. код]
Сезон Епізодів Вперше вийшов в ефір Останній показ Мережа
1 9 6 лютого 1994 1 травня 1994 Disney Channel
2 69 5 вересня 1994 28 лютого 1995 Syndication (The Disney Afternoon) & CBS
3 8 16 вересня 1995 25 листопада 1995 CBS

Всього було звипущено 86 епізодів, що робить цей серіал одним з небагатьох винятків із тодішнього обмеження Disney у 65 епізодів. Фіналом серіалу є фільм «Аладдін і король злодіїв». Після цього відбулася гостьова поява 24 листопада 1998 року в «Геркулес і арабська ніч», епізоді Геркулес: Мультсеріал.

Персонажі

[ред. | ред. код]

Головні

[ред. | ред. код]
  • Джин (озвучує Ден Кастелланета) — один із найкращих друзів Аладдіна. Звільнений від своєї лампи і здатний вільно використовувати свою магію, Джин допомагає Аладдіну в його пригодах, щоб захистити Аграбу. Однак магія Джина не завжди працює успішно, оскільки після звільнення його сили були зменшені. Він описує свої сили як «напівфеноменальні, майже космічні».
  • Аладдін (озвучений Скоттом Вейнгером) спочатку був безпритульною дитиною, яка крала їжу, щоб вижити, але його життя змінилося, коли він зустрів і закохався в Жасмін, принцесу Аграби. Аладдін заручився з Жасмін і зрештою став принцом, а потім і султаном. Він дізнається про свої майбутні обов'язки, захищаючи королівство від монстрів, чаклунів та інших небезпек.
  • Принцеса Жасмін (озвучує Лінда Ларкін), яку батько змушував вийти заміж за принца, але її життя змінилося на краще, коли вона втекла з дому, зустріла й закохалася в чоловіка своєї мрії Аладдіна. Жасмін — не звичайна принцеса, оскільки вона вольова, незалежна, зухвала, але любляча й турботлива, досить кокетлива й спокуслива й хоче жити життям, де вона вільна робити свій вибір і не дозволяти іншим контролювати її. Тепер з більшою незалежністю Жасмін починає відчувати те, чого ніколи раніше не робила.
  • Яго (озвучує Гілберт Готфрід): хоча він, можливо, залагодив свою провину, Яго все ще дуже жадібний і постійно бажає мати багатство та владу. Він ненавмисно створює проблеми для банди, оскільки веде їх на пошуки скарбів, які виявляються небезпечними. Хоча у Яго може бути погана натура, у глибині душі у Яго добре серце, і він завжди робить правильні речі. Яго також володіє талантом наслідувати голоси інших людей.
  • Абу (озвучує Френк Велкер) — чарівний, пустотливий, але найближчий друг Аладдіна. Відомо, що Абу — майстерний злодій, і його очі спрямовані на золото та коштовності. Абу і Яго стали хорошими друзями і багато працюють разом, щоб отримати гроші та багатство, про які вони навіть не мріяли.
  • Килим-самоліт — вірний друг, який колись був жителем скарбниці Печери Чудес. Він є транспортним засобом для Аладдіна та його друзів, а також постійним партнером у іграх для Джина.
  • Султан (озвучує Вел Беттін) — добрий батько Жасмін, правитель Аграби, який дозволив заручини між нею та Аладдіном.

Інші персонажі та лиходії

[ред. | ред. код]

Анімація

[ред. | ред. код]

Мультсеріал був анімований Walt Disney Television Animation (Australia) Pty. Limited, Walt Disney Animation Japan, Inc., Toon City Animation, Inc., в Манілі, Філіппіни, Kennedy Cartoons в Манілі, Філіппіни та Kennedy Cartoons в Торонто, Онтаріо, Канада, Guimarares Productions в Сан-Паулу, Бразилія, Moving Images International (співпрацюючи з Toon City над епізодами шоу) в Манілі, Філіппіни, Animal-ya (також відомий як Animal House), Tama Productions, Wang Film Productions Co., Ltd., Sunwoo Animation Co., Ltd., Jaime Diaz Producciones SA, і Pacific Rim Productions, Inc. Додатковими виробничими потужностями для анімаційних епізодів Walt Disney Animation (Japan) Inc. є Tama Production, Jade Animations, Light Foot, Nakumara Productions, Studios CATS, Studios Fuga, Studios Robin, Takahashi Productions і Unlimited Energee.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Perlmutter, David (2018). The Encyclopedia of American Animated Television Shows. Rowman & Littlefield. с. 18–20. ISBN 978-1538103739.
  3. Erickson, Hal (2005). Television Cartoon Shows: An Illustrated Encyclopedia, 1949 Through 2003 (вид. 2nd). McFarland & Co. с. 258. ISBN 978-1476665993.
  4. Disney to Crank Up Animation Output. Electronic Gaming Monthly. № 56. EGM Media, LLC. March 1994. с. 171.

Посилання

[ред. | ред. код]