Альдо Калулу — Вікіпедія

Альдо Калулу
Особисті дані
Народження	21 січня 1996(1996-01-21) (28 років)
	Ліон, Франція
Зріст	166 см
Вага	62 кг
Громадянство	ДР Конго  Франція
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Партизан»
Номер	15
Юнацькі клуби
2004—2015	«Ліон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2012–2015 «Ліон Б» 38 (4) 2015–2018 «Ліон» 14 (3) 2017 →  «Ренн» 10 (0) 2017–2018 →  «Сошо» 31 (11) 2018–2021 «Базель» 27 (0) 2019–2020 →  «Свонсі Сіті» 11 (0) 2021–2023 «Сошо» 76 (15) 2023– «Партизан» 14 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2013–2014 Франція U-18 5 (1) 2023– ДР Конго 6 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 4 грудня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 4 грудня 2023.

Альдо Калулу (фр. Aldo Kalulu, нар. 21 січня 1996, Ліон) — конголезький та французький футболіст ДР Конго, нападник сербського клубу «Партизан» та національної збірної Демократичної Республіки Конго.

Народився 21 січня 1996 року в місті Ліон. Вихованець футбольної школи клубу «Ліон». З 2012 року став виступати за резервну команду в аматорському чемпіонаті.

Зігравши понад тридцять матчів у складі резервної команди, 12 вересня він дебютував за основну команду у Лізі 1 в грі проти «Лілля» (0:0), замінивши на останніх десяти хвилинах Жордана Феррі^[1]. Через 4 дні він також дебютував у Лізі чемпіонів УЄФА в грі проти бельгійського «Гента» (1:1), вийшовши в другому таймі замість Клаудіо Бовю. А 23 вересня він вийшов у стартовому складі проти «Бастії» і через 18 хвилин забив став перший гол на дорослому рівні. Матч закінчився з рахунком 2:0, а Калулу відіграв вісімдесят хвилин^[2]. Всього у дебютному сезоні він провів 10 матчів у французькій Лізі 1 і забив два голи. Він також провів першу частину наступного сезону 2016/17 в «Ліоні», провівши ще чотири матчі за першу команду, після чого на початку 2017 року був відправлений в оренду до клубу першого французького дивізіону «Ренн»^[3], де зіграв 11 ігор в усіх турнірах. У сезоні 2017/18 знову грав на правах оренди, але цього разу у Лізі 2 за «Сошо», де нарешті став основним гравцем. Він забив 12 голів, став найкращим бомбардиром команди і був визнаний найкращим гравцем сезону за версією вболівальників^[4].

26 червня 2018 року підписав трирічний контракт зі швейцарським клубом «Базель»^[5]. 21 липня 2018 року дебютував за «Базель» в грі чемпіонату проти «Санкт-Галлена» (1:2)^[6], а 18 серпня забив свій перший гол за свій новий клуб у виїзній грі Кубка Швейцарії, коли «Базель» переміг аматорський клуб «Монтлінген» з рахунком 3:0^[7]. Цей гол так і залишився єдиним для гравця за швейцарський клуб. У першій половині сезону 2018/19 в якому він також виграв Кубок Швейцарії, Калулу грав регулярно, однак у другій половині сезону він провів лише сім матчів, причому виходячи на заміну. Тому у липні 2019 року Калулу був відправлений в однорічну оренду в англійський «Суонсі Сіті» з Чемпіоншипу^[8].

«Суонсі» не скористався правом на викуп гравця, тому Калулу повернувся до «Базеля» на сезон 2020/21 під керівництвом нового головного тренера Чиріако Сфорци. Однак справи для форварда не покращилися, він провів лише 12 матчів, і то виходячи на заміну. Наприкінці того сезону у нього закінчився контракт і він покинув клуб. У період з 2018 по 2021 роки Калулу провів за «Базель» 51 гру, забивши лише три голи. 27 з цих ігор були в чемпіонаті, п'ять у Кубку Швейцарії, чотири — в єврокубках (Ліга чемпіонів і Ліга Європи) і 15 були товариськими іграми. Він забив один гол у кубку, а інші два — у контрольних іграх^[9].

29 червня 2021 року він повернувся в «Сошо» і на правах вільного агента підписав трирічний контракт^[10]. В наступні два роки виступав в статусі основного гравця клубу у другому французькому дивізіоні, поки клуб влітку 2023 року через фінансові проблеми не був понижений у класі.

20 липня 2023 рокуКалулу підписав 3-річний контракт з сербським «Партизаном»^[11]. Він дебютував за нову команду 29 липня в першому турі Суперліги 2023/24 проти ТСЦ (3:3), вийшовши в гру на 54-й хвилині та отримавши червону картку на 95-й хвилині^[12]. Станом на 4 грудня 2023 року відіграв за белградську команду 14 матчів в національному чемпіонаті і забив 2 голи.

2013 року дебютував у складі юнацької збірної Франції (U-18), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 5 іграх, відзначившись одним забитим голом.

24 березня 2023 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Демократичної Республіки Конго в матчі кваліфікації до Кубка африканських націй 2023 року з Мавританією (3:1)^[13].

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2015–16	«Ліон»	Л1	10	2	КФ+КЛ	2+0	0	ЛЧ	2	0	-	-	-	14	2
2016-січ. 2017		Л1	4	1	КФ+КЛ	0+0	0	ЛЧ	2	0	-	-	-	6	1
Усього за «Ліон»			14	3		2	0		4	0		-	-	20	3
січ.-черв. 2017	«Ренн»	Л1	10	0	КФ+КЛ	1+0	0	-	-	-	-	-	-	11	0
2017–18	«Сошо»	Л2	31	11	КФ+КЛ	2+1	1+0	-	-	-	-	-	-	34	12
2018–19	«Базель»	СЛ	17	0	СА	4	1	ЛЧ+ЛЄ	-	-	-	-	-	21	1
2019–20	«Свонсі Сіті»	ЧФЛ	11	0	КА+КЛ	1+0	0	-	-	-	-	-	-	12	0
2020–21	«Базель»	СЛ	1	0	СА	0	0	ЛЄ	1	0	-	-	-	2	0
Усього за «Базель»			18	0		4	1		1	0		-	-	23	1
Усього за кар'єру			83	14		11	2		5	0		-	-	99	16

 Статистика матчів і голів за збірну —  ДР Конго

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
24-3-2023	Лубумбаші	ДР Конго	3 – 1	Мавританія	Відбір до Кубка африканських націй 2023	-	26'
28-3-2023	Нуакшот	Мавританія	1 – 1	ДР Конго	Відбір до Кубка африканських націй 2023	-	58'
14-6-2023	Дуала	ДР Конго	1 – 0	Уганда	товариський матч	-	67'
12-9-2023	Совето	ПАР	1 – 0	ДР Конго	товариський матч	-	58'
17-10-2023	Сетубал	Ангола	0 – 0	ДР Конго	товариський матч	-
15-11-2023	Кіншаса	ДР Конго	2 – 0	Мавританія	Відбір до ЧС 2026	-
Усього		Матчів	6		Голів	0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

• Володар Кубка Швейцарії (1):

«Базель»: 2018/19

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Альдо Калулу — старший брат інших футболістів Гедеона Калулу та П'єра Калулу^[14]. Їх батьки є конголезцями за походженням, які переїхали до Франції^[15][16]. Його батько народився в Кабімбі, Бельгійське Конго, а мати в Лікасі, Конго-Леопольдвіль. Альдо отримав французьке громадянство 26 грудня 2000 року внаслідок натуралізації його батьків^[17].

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Lyon vs. Lille - 12 September 2015 - Soccerway. soccerway.com. Процитовано 13 вересня 2015.
2. ↑ EN DIRECT. Lyon - Bastia : Kalulu ouvre le score ! (1-0). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
3. ↑ Lyon prête Aldo Kalulu à Rennes sans option d'achat. L'Équipe (фр.). Процитовано 5 грудня 2023.
4. ↑ Aldo Kalulu joueur de la saison 2017/2018. fcsochaux.fr (фр.). 21 травня 2018. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 5 грудня 2023.
5. ↑ FC Basel 1893 (26 June 2018). FCB sign French attacking player Aldo Kalulu. FC Basel 1893 AG. Процитовано 13 November 2022.
6. ↑ Verein "Basler Fussballarchiv” (21 July 2018). FC Basel - FC St. Gallen 1:2 (0:0). Verein "Basler Fussballarchiv”. Процитовано 13 November 2022.
7. ↑ Verein "Basler Fussballarchiv” (18 August 2018). FC Montlingen - FC Basel 0:3 (0:1). Verein "Basler Fussballarchiv”. Процитовано 13 November 2022.
8. ↑ Aldo Kalulu: Swansea City sign Basel forward on loan. BBC Sport. 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
9. ↑ Verein "Basler Fussballarchiv” (2021). Aldo Kalulu - FCB statistic. Verein "Basler Fussballarchiv”. Процитовано 13 November 2022.
10. ↑ Aldo Kalulu est officiellement de retour (фр.). Sochaux. 29 червня 2021.
11. ↑ Kalulu zbog Partizana odbio Haifu, Mec, Turke (серб.). MozzartSport. 20 липня 2023.
12. ↑ TSC VS. PARTIZAN 3 - 3. Soccerway.com. 29 липня 2023.
13. ↑ Mauritanie - RDC : Silas et Balikwisha dans le onze de départ. 28 березня 2023.
14. ↑ Aldo Kalulu: Rwanda's first football superstar?. ESPN.com. 10 вересня 2016.
15. ↑ Akouete, Isidore (27 грудня 2017). Aldo Kalulu : Le Franco-Congolais courtisé par Norwich City.
16. ↑ Dove, Ed. Introducing Aldo Kalul, Rwanda's First Footballing Superstar?. ESPN.
17. ↑ Journal officiel de la République française n° 0303 du 31 décembre 2000 - Légifrance (PDF). legifrance.gouv.fr (фр.). Процитовано 2 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Альдо Калулу на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Альдо Калулу на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Альдо Калулу на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Альдо Калулу на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Альдо Калулу на сайті Soccerbase (англ.)
• Альдо Калулу на сайті BDFutbol.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.