Яхмос II — Вікіпедія

Яхмос II
Яхмос II
Частина статуї Яхмоса ІІ
Давньоєгипетський фараон
Правління	570–526 роки до нашої ери
Попередник	Апрій
Наступник	Псамметіх III
Титульні імена Тронне ім'я (преномен): Khnem-ib-re Той хто обіймає серце Ра вічно[1] Власне ім'я (номен): Ah-mose Народжений місяцем, або народжений Нейт[1]
У шлюбі	Nakhtubasteraud, Tentkhetad і Ladiced
Діти	Нітокріс II, Псамметіх III[2] і Ahmosed
Народження	7 століття до н. е.
Смерть	526 до н. е.
Місце поховання	Саїс
Династія	XXVI династія

Яхмос II (у грецьких джерелах — Амасіс) — п'ятий фараон XXVI династії, правив у 570—526 роках до нашої ери. Останній могутній фараон Єгипту.

За Геродотом походив з простолюду, за сучасними джерелами певно був далеким родичем фараона. За часів Апрія командував лівійськими найманцями, а після поразки єгиптян від киренців і викликаним у військах незадоволенням фараоном та його грецькою гвардією, підняв повстання і був проголошений фараоном.

Хоча Яхмос ІІ прийшов до влади завдяки підтримці єгипетського війська, але до греків він ставився дружньо й навіть сформував із них свою гвардію. Робив щедрі пожертви грецьким храмам.

Протягом чотирьох років воював за трон зі скинутим ним Апрієм і врешті переміг, попри допомогу вавилонян. Впорядкував країну, почав займатися посиленням Єгипту на зовнішньополітичній арені. Збудував великий флот і завоював Крит. Налагодив дружні стосунки з тираном Самоса Полікратом, лідійським царем Крезом, Вавилонією та Спартою. Уклав угоду з Киреною.

Будував нові храми й реконструював багато старих.

Коли стала очевидною перська загроза, почав готуватися до війни, але помер ще до її початку.