Амбра — Вікіпедія

Амбра
Зображення
Густина 910 ± 10 кілограм на кубічний метр
Температура плавлення 62 °C
Точка кипіння 100 °C
Виробляється з P. macrocephalus
CMNS: Амбра у Вікісховищі
Амбра

Амбра — воскоподібна речовина, патологічне відкладення у кишечнику і шлунку кашалотів, що являє собою залишки неперетравлених хітинових частин їжі, що частково піддані дії шлунково-кишкових ферментів, після чого викинуті кишечником назовні.[1] Ці «кишкові камені» утворюють згустки до 400 кг і часто концентруються навколо останків кальмарів. Амбру іноді знаходять в кишечнику кашалотів, а на узбережжі Індійського й Тихого океанів зустрічаються значні (маса до 100 кг) шматки амбри, що плавають на поверхні води.[1]

Застосовується в парфумерії як фіксатор запаху і цінується дуже дорого.[1] Виробляється штучно.

Фізико-хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Яскраво-сіра, сіро-бура, а іноді жовто-зелена речовина з землистим запахом. Легко розм'якшується в руках, плавиться при 60 оС, не розчиняється у воді, але добре розчиняється у гарячому спирті, ефірі і оліях.

Фізико-хімічні властивості амбри[1]
Питома густина за температури 15 оС, кг/м3 780—920
Температура плавлення, оС 60-65
Число омилення, мг КОН/г 17,1
Йодне число, г І2/100 г 125
Неомилюваних ліпідів, % 35,1-44,9

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9

Посилання

[ред. | ред. код]