Аналой — Вікіпедія

Анало́й, і заст. аналогій, аналогіон, розм. налой, поставець (грец. ἀναλογέιον, ἀναλόγιον — «підставка для книг або ікон») — високий чотирикутний, із похилим верхом, вкритий тканиною столик, що використовується під час богослужінь у православній та греко-католицькій церкві. Використовується як підставка для читання стоячи, на зразок пюпітру, або кафедри (часто буває складаним).

Аналой завжди стоїть навпроти кожного вівтаря перед іконостасом; на нього кладеться ікона, що відповідає тому чи іншому святу, або присвяті храму чи храмової прибудови.

При здійсненні таїнства миропомазання на аналої лежить ікона, або Євангеліє.

Важливим є використання аналою під час сповіді . Тоді на нього кладеться хрест і Євангеліє. Сповідаючись, християнин кладе голову на аналой, а священик накриває голову Єпитрахиллю.

• Аналой^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.]
• Н. Пуряєва «Словник церковно-обрядової термінології»

• Аналой [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Аналой [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 30. — 1000 екз.