Ананурі — Вікіпедія
Фортеця Ананурі | ||||
---|---|---|---|---|
Фортеця Ананурі | ||||
42°9′49.000000099609″ пн. ш. 44°42′14.00000010039″ сх. д. / 42.16361° пн. ш. 44.70389° сх. д. | ||||
Тип | замок і монастир | |||
Статус спадщини | Культурна пам'ятка національного значення Грузіїd і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] | |||
Країна | Грузія | |||
Розташування | Мцхета-Мтіанеті | |||
Засновано | 16 століття | |||
Ананурі у Вікісховищі |
Фортеця Ананурі розташована в Грузії на Військово-грузинській дорозі за 70 км від Тбілісі там, де вливається в Арагві невелика річка Ведзатхеві. Ананурі служила головним опорним пунктом для грізних арагвських Еріставів, правителів цього краю.
Фортеця належить до ранньої феодальної епохи і служила форпостом оборони, перекриваючи дорогу, що веде з Дарьяльскої ущелини.
Резиденцією еріставства в XVII було місто Душеті. Головна дорога з Душеті на північ проходила через вузьку ущелину Ведзатхеві, і при злитті цієї річки з річкою Арагві створювалися природні ворота. На такому вдалому місці Еріставі спорудили спочатку башту, а через деякий час — фортеця Ананурі, яка стала надійним укріпленням.
Про життя мешканців Ананурського замку в історичних джерелах майже нічого не повідомляється до двадцятих років XVIII ст.
Відомо, що фортеця захищала центральну частину еріставства, при нападах вона прикривала відступ в гори, як місцевих жителів, так і населення центральних частин країни.
Перші відомості про події, що стосувалися Ананурі, можна знайти у історика Вахушті Багратіоні, в описах ворожнечі Еріставі один з одним у XVIII ст.
Ананурі відіграє чималу роль і в початкові роки XIX століття, після приєднання Грузії до Росії. Перший час тут постійно перебував російський гарнізон. Він охороняв головну магістраль, що сполучає Грузію з Росією і підтримував порядок в краї.
У 1812 р. горяни здійняли повстання, однак заволодіти фортецею їм не вдалося. Вислане підкріплення з Тбілісі жорстоко придушило повстання.
Надалі Ананурі деякий час ще служив опорним пунктом російським військам. Передбачалося навіть побудувати тут військове містечко, був розроблений навіть проєкт, який так і не був здійснений.
Після відходу російських військових частин фортечні споруди залишилися без нагляду, і фортеця прийшла в запустіння.
Зараз від грізного замку залишилася лише цитадель.
На її території розташовано три храми і башта з пірамідальним дахом — найперша будівля на місці фортеці.
Замок Ананурі запропонований до включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. [1]
- Пармен Закарія. Стародавні фортеці Грузії. Видавництво «Мграні», Тбілісі: 1969.
- ↑ Ananuri — UNESCO World Heritage Centre <! — Заголовок доданий ботом -->. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 31 травня 2011.
- Сайт уряду Грузії [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Світлини Ананурі [Архівовано 9 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт ЮНЕСКО [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.]
- International Association of Tourists and Travelers
- Історія та архітектура фортеці Ананурі [Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)