French
DeutschАндижан — Вікіпедія
| Андижан Андижон / Andijon | |
|---|---|
_-_Where_2005_Massacre_Took_Place_-_Andijon_-_Uzbekistan_-_01_(7543269364).jpg) | |
| Координати: 40°47′ пн. ш. 72°21′ сх. д. / 40.783° пн. ш. 72.350° сх. д. | |
| Країна | Узбекистан |
| Область | Андижанська область |
| Район/міськрада | м. Андижан |
| Засноване | IX століття |
| Уряд | |
| - Хокім | Рахматуллаєв Ділмурод |
| Населення (2017) | |
| - Усього | 425 500[1] |
| Поштові індекси | 170100—170138 |
| Телефонний код(и) | +998-742 |
  Андижан | |
 | |
Андижа́н (узб. Андижон, Andijon) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Андижанської області.
Населення 303,0 тис. мешканців (1993). 40°47′ пн. ш. 72°21′ сх. д. / 40.783° пн. ш. 72.350° сх. д.
Місто розташоване в південно-східній частині Ферганської долини, на річці Андижан-Сай. Машинобудівна, легка (бавовноочисна, бавовняна, взуттєва, трикотажна, швейна), харчова промисловість; гідролізний завод. 4 виші, 2 театри.
Вузол залізничних і автомобільних шляхів (залізниці й автошляхи на Ташкент, Наманган, Ош, Джалал-Абад і Коканкишлак). У місті діють залізничні станції Андижан-1 (регулярні рейси до Ташкенту, Бухари, Ургенча та Москви) а також залізнична станція Андижан-2. Також у місті є аеропорт (регулярні рейси до Ташкенту, Санкт-Петербургу та Москви).
Нестабільна сейсмологічна ситуація, частими є невеликі землетруси.
| Клімат Андижан | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Середній максимум, °C | 3,2 | 6,3 | 14,6 | 23,2 | 28,7 | 33,8 | 34,7 | 32,6 | 28,5 | 21,3 | 13,0 | 5,6 | |
| Середня температура, °C | −1,9 | 0,9 | 8,4 | 16,4 | 21,7 | 26,2 | 27,2 | 24,7 | 19,6 | 12,8 | 6,0 | 0,7 | |
| Середній мінімум, °C | −5,8 | −3,3 | 3,3 | 10,2 | 14,8 | 18,3 | 19,5 | 17,1 | 11,9 | 6,3 | 0,9 | −2,8 | |
| Норма опадів, мм | 26 | 33 | 37 | 28 | 21 | 8 | 6 | 2 | 4 | 26 | 22 | 25 | |
| Кількість сонячних годин | 87,7 | 100,6 | 151,7 | 206,3 | 277,2 | 334,3 | 357,7 | 339,3 | 289,7 | 216,6 | 139,6 | 77,4
| |
| Вологість повітря, % | 84 | 81 | 72 | 62 | 54 | 46 | 50 | 57 | 60 | 68 | 77 | 86 | |
Точної інформації про заснування міста нема, однак він вважається одним з найдревніших у Ферганській долині. Поселення на місці Андижану існували вже в VI—IV столітті до н. е., через ці місця проходив легендарний «Шовковий шлях».
Власне Андижан заснований у IX столітті під назвою Андукан, у 15 столітті назва трансформуваась в Андуган, який вже тоді був центром ханства. На той час він пережив монголо-татарське нашестя, деякі дослідники вважають, що Андижан заснували у 13 столітті монгольські хани, місто було багатонаціональним.
У IX—X ст. Андижан входив до складу держави Саманідів. У XIV ст., у період правління Тимура відбувся бурхливий розвиток економіки, науки та культури у місті.
У XVI ст. Андижан завоювали Шейбаніди, пізніше він став частиною Кокандського ханства.
Із 1876 року у складі Російської імперії. Андижан та околиці у 1898 році охопило національне повстання. Цього ж року, після падіння Кокандського ханства Андижан став повітовим містом Російської імперії.
30 серпня 1902 року місто сильно постраждало від Андижанського землетрусу, яке знищило майже всі старовинні будинки.
12 — 13 травня 2005 року в Андижані відбулись акції протесту, що були розцінені владою як заворушення і придушені зброєю. Внаслідок цього в них загинуло понад сто осіб. Із протестом проти цього виступило Європейське співтовариство, у тому числі Україна. [2] [3]
- Головний архітектурний об'єкт — комплекс Джамі, що включає мечеть, медресе, будинок-музей Бабура, пам'ятник «Ахмадбекхлджі». Єдиний архітектурний об'єкт, який вцілів після землетрусу 1902 р., площа 1,5 га
- Андижанський краєзнавчий музей, колекція нараховує 66 тисяч експонатів
- Будинок-музей Бабура
- Парк імені Бабура
В Андижані народився Бабур (1483) — нащадок Тамерлана, поет, правитель та засновник Імперії Великих Моголів в Індії.
- Юсупова Мамлакат Саідахмадовна (* 1948) — Народний вчитель Узбекистану, Заслужений працівник народної освіти республіки Узбекистан.
- Акімова Ельвіра Шевкіївна (* 1970) — український кримськотатарський політик та педагог.
- Мухаммад Юсуф Мухаммад Садик (1952—2015) — радянський та узбецький релігійний діяч і богослов.
- ↑ Кількість населення в Андижанській області станом на 1 січня 2017 року. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ташкент  Наманган | 1 | Ташкент | Ташкент | 2 425 000 | 11 | Ургенч | Хорезмська | .JPG) Самарканд _-_Where_2005_Massacre_Took_Place_-_Andijon_-_Uzbekistan_(7544000842).jpg) Андижан | |
| 2 | Наманган | Наманганська | 597 000 | 12 | Джиззак | Джиззацька | |||
| 3 | Самарканд | Самаркандська | 530 000 | 13 | Чирчик | Ташкентська | |||
| 4 | Андижан | Андижанська | 417 000 | 14 | Термез | Сурхандар'їнська | |||
| 5 | Нукус | Каракалпакстан | 310 000 | 15 | Ангрен | Ташкентська | |||
| 6 | Бухара | Бухарська | 285 000 | 16 | Навої | Навоїйська | |||
| 7 | Карші | Кашкадар'їнська | 260 000 | 17 | Алмалик | Ташкентська | |||
| 8 | Фергана | Ферганська | 275 000 | 18 | Денау | Сурхандар'їнська | |||
| 9 | Коканд | Ферганська | 240 000 | 19 | Ґулістан | Сирдар'їнська | |||
| 10 | Маргілан | Ферганська | 223 000 | 20 | Каттакурган | Самаркандська | |||