Антонюк Валерій Юрійович — Вікіпедія

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Валерій Антонюк.
Антонюк Валерій Юрійович
Основна інформація
Дата народження11 серпня 1979(1979-08-11) (44 роки)
Місце народженняКорсунь-Шевченківський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Професіїкомпозитор
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
МатиАнтонюк Валентина Геніївна

Вале́рій Ю́рійович Антоню́к (11 серпня 1979, с. Деренковець Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.) — український композитор, піаніст, мультиінструменталіст, естрадний співак, поет. Син народної артистки України Валентини Антонюк.

Освіта

[ред. | ред. код]

Перші уроки композиції отримав у Віталія Кирейка. У 1998 закінчив народний відділ КВДМУ ім. Р. М. Глієра у Володимира Слінченка (сопілка, цимбали), в 2003 — композиторський факультет НМАУ (Національна музична академія України), а в 2008 — творчу асистентуру (клас композиції та оркестрування) у професора, народного артиста України Геннадія Ляшенка. Як піаніст навчався у професора Юрія Глущенка.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Лауреат Міжнародного конкурсу ім. С. С. Прокоф'єва «Україна-2000» (на батьківщині композитора). Гран-прі ІІ-го конкурсу «Солоспів» (музика в кіно) VIII-го Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2009». Міжнародна відзнака в кіномистецтві «Дебют» (2011). Золота медаль ІХ Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2010». Лауреат Премії ім. Л. М. Ревуцького (2010) за композиторську творчість. Лауреат Премії ім. Б. М. Лятошинського (2018) за твір Симфонія № 7 «Маскарад Непобачених Снів» (присвячується невинним жертвам воєн і терору, 2016 рік). Лауреат Конкурсу композиторів ICM 2019 на створення обов'язкового твору для IV Відкритого конкурсу піаністів «Інтерпретація сучасної музики» «Соната».

Членство

[ред. | ред. код]

Член Національної Спілки композиторів України (2004). Член товариств авторських прав на виконання BMI (США, 2007) та MCPS (Велика Британія, 2008).

Творчий досвід

[ред. | ред. код]

Музика Валерія Антонюка неодноразово звучала на міжнародних фестивалях сучасної академічної музики «Контрасти», «Форум музики молодих», «Музичні Прем'єри Сезону», «Київ Музик Фест», а також авторських концертах заслуженої артистки України Валентини Антонюк «Антологія українського солоспіву», де він виступає як композитор і піаніст.

Співпрацює з відомими в Україні, та за її межами симфонічними, хоровими, камерними колективами: Національним симфонічним оркестром України (диригенти — Володимир Сіренко, Наталія Пономарчук, Віктор Плоскіна; Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України (диригент Мирослав Скорик), Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України (диригенти — Володимир Шейко, Вікторія Жадько); Державним Академічним Естрадно-симфонічним оркестром України (диригент — Микола Лисенко); Болгарським Фільм Оркестром /The Bulgarian Film Orchestra/ (диригент — Герхард Нархольц); Державним симфонічним оркестром Грузії, відомим також як Georgian Philharmonic Orchestra (диригент Ніколоз Рачвелі), Класичним Оркестром Мадейри (диригент Пабло Урбіна); Національним камерним ансамблем Київські Солісти (дириггент Ігор Пучков, альтист Олександр Лагоша); Камерним оркестром Миколаївської обласної філармонії  ARS-NOVA (диригент Вікторія Жадько); Національним ансамблем солістів «Київська камерата» (диригенти Валерій Матюхін, Олег Марінченко); Академічним камерним оркестром Вінницької обласної філармонії «Арката» (диригент Георгій Курков); органістами Надією Величко, Тетяною Сєдовою, Георгієм Курковим (Україна), Марта Мішталь Блох (Польща - Іспанія); Піаністами Дмитром Півненком, Катериною Баженовою (Україна); Вокалістами Валентиною Матюшенко, Валерією Туліс, Людмилою Артюховою, Оленою Кумановською, Дмитром Агеєвим, Іванною Пліш, Тетяною Гавриленко (Україна); Гітаристкою Анастасією Царіковою (Україна); Арфісткою Веронікою Лемішенко (Україна); Бас-кларнетистом Фабріціо Барделлі (Італія); Струнними квартетами «Collegium», «Archi»; камерним хором «Кредо» (диригент — Богдан Пліш); Капелою ім. Лятошинського (диригент - Богдан Пліш); Академічним камерним хором «Хрещатик» (диригент — Павло Струць). Валентина Антонюк, відома українська співачка (лірико-драматичне сопрано), професор НМГУ ім. П. І. Чайковського, є першим виконавцем і яскравим пропагандистом музики Валерія Антонюка.

Має професійні студійні записи своїх симфонічних і вокально-симфонічних творів, записаних на фонди Національної радіокомпанії України. Виступає у прямому ефірі радіоканалу «Культура».

Японське видавництво Da Vinci Edition видає ексклюзивно всі симфонії, інструментальні концерти, вокально-симфонічні, хорові, камерні, органні партитури, твори для дітей з 2017 року. Американське видавництво Lorenz видає ексклюзивно партитури деяких творів для органа соло з 2015 року. Американське видавництво Alea Publishing & Recording видає ексклюзивно партитури творів для Бас кларнету соло та різних складів кларнетів з 2016 року.

Автор музичного оформлення Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис».

Різножанрову музику Валерія Антонюка ексклюзивно видають музичні бібліотеки (production music libraries): Sonoton (Німеччина), Manhattan Production Music (США), Sound Ideas (Канада), Epitome Music (США), Fable Music (Австралія), Audiosparx (США), Jingle Punks (США).

Роботи: симфонічна, хорова, камерна, вокально-інструментальна музика, оркестрові мініатюри: всього написано близько 700 творів.

Композитор В. Антонюк із самого початку діяльності створює художнє поле задля знаходження відповідей на виклики часу. У своїй симфонічній музиці він відтворює значні соціальні події через звуки натовпу та революційні гасла; інструменти його оркестру часто немов артикулюють мовні звороти. Його воєнні симфонії передають оркестровими засобами батальні сцени й тишу після них; трагічність втрат і віру в перемогу. Назви й зміст його творів промовисто стверджують активну соціальну позицію автора, – сучасного українського композитора й громадянина.

Основні твори

[ред. | ред. код]
  • Тридцять пісень на власні слова, аранжированих у стилі поп-рок (українською та англійською мовами).

Партитури В. Антонюка видані ексклюзивно японським видавництвом Da Vinci Edition можна переглянути на офіційній сторінці композитора: https://davinci-edition.com/composer/valeriy-antonyuk/ [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]

Офіційна Facebook сторінка композитора: https://www.facebook.com/composerantonyuk/ [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Стаття Наталії Семененко в газеті «День» про прем'єрне виконання симфонії «Гармонія Руху» в рамках фестивалю «Музичні Прем'єри Сезону-2011»
  • Інтерв'ю (бесіда) Ірини Куркової [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.] з Валерієм Антонюком в газеті «Слово Просвіти», 2012
  • Інтерв'ю Галини Цимбал [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.] з Валерієм Антонюком в газеті «Урядовий Кур'єр», 2014
  • Інтерв'ю Ірини Шестеренко з Валерієм Антонюком в журналі «Музика», 2015
  • Гриценко О. Симфонічні наративи В. Антонюка // Ольга Гриценко / Інтернет-журнал Музика. 27.IV.2017 // [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Бойченко В. Спів — як молитва // Літературна Україна. 21. ІІ. 2008.
  • Войцехівський Б. М. Спадкоємність // Згадуючи батька. К. : Світлиця, 2009.
  • Кирейко В. Д. Антологія українського солоспіву // Сільський час. 19. ІХ. 2004.
  • Муха А. І. Валерій Антонюк // Композитори України та української діаспори. К. : Музична Україна, 2004; // Українська музична енциклопедія. К. : НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2006; // Енциклопедія сучасної України, т. 8. К. 2008.
  • Прошин В. Дарувало натхнення рідне село // Надросся. 19. ІІІ. 2010.
  • Антонюк Валерій. Висока музика ніколи не буде масовою // Слово Просвіти. № 2 (639). 2012.
  • Голинська О. А. Валерій Антонюк і його "Маскарад непобачених снів" // Інтерв’ю композитора В. Антонюка інтернет-журналу "Музика". Київ, 2016. Режим доступу: http://mus.art.co.ua/valerij-antonyuk-joho-maskarad-nepobachenyh-sniv/
  • Гриценко О. Г. Відчуття дуенде (Валерій Антонюк і його «Кантата в п'яти частинах для сопрано та симфонічного оркестру на вірші Федеріко Гарсія Лорки в українському перекладі Миколи Лукаша») // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Випуск 114 : Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1941–2010-х роках: збірник статей. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2016. — С. 380—401.  
  • Гриценко О. Г. Кантата Валерія Антонюка «Чотири вірші для сопрано та симфонічного оркестру на слова Василя Стуса» в контексті розвитку вокально-симфонічного циклу // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. 2017, вип.  14. С.  74–82.
  • Гриценко О. Г. Метадискурс симфонізму  ХХІ століття (на прикладі «довоєнних» симфоній Валерія Антонюка) // Науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: РДГУ. 2017. С. 99–111.
  • Гриценко О. Г. Образ ліричного героя (Валерій Антонюк та його симфонія № 7 «Маскарад непобачених снів») // Музика. № 3. 2018. С. 24–27.
  • Гриценко О. Г. Дискурс симфонізму в творчості Валерія Антонюка // Київський національний університет культури і мистецтва.  Культура і мистецтво у сучасному світі, 2017, вип. 18. С. 88–110.
  • Hrytsenko O. Symphony in the work of  Valeriy Antonuk // International Scientific Journal «Euro-American scientific cooperation»: research articles. Hamilton. Canada, 2017, volume 17. Pg. 63–73. [Гриценко  О. Г. «Симфонізм у творчості В. Антонюка»]
  • 13. Hrytsenko O. Modern Ukrainian composer Valeriy Antonuk: research articles ХІІ International Conference  «Sharing the results of research towards closer global convergence of scientists». Hamilton. Canada, 2017, pg. 47–52. (Гриценко О. Г. «Сучасний український композитор В. Антонюк»).
  • Гриценко О. Творчість сучасного українського композитора Валерія Антонюка в контексті українсько-польських зв'язків // Україна — Польща: діалог культур (Ukraina — Polska: dialog kultur): зб.матеріалів Міжнародного наукового симпозіуму, Київ, 19–21 квітня 2018 р. К. : ІК НАМ України, 2018. С. 70–71.
  • Федоровська І. С. Синтез поетичного слова та музичної думки як феномен сучасної української камерно-вокальної музики (на прикладі циклу романсів В. Антонюка «Теплі Пісні на вірші В. Антонюк») // Музичний твір як мистецько-комунікативний феномен : Матеріали XVI Міжвузівської студентсько-аспірантської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 17-18 жовтня 2022 року). Дніпро : Дніпропетровська академія музики імені М. І. Глінки, 2022. С. 138–141.
  • Федоровська І. С. Особливості жанрово-інтонаційних та поетичних символів у драматургії вокального циклу Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк» // Музикознавча думка Дніпропетровщини: збірник наук. статей / ред.-упорядник В. В. Громченко. Дніпро : ГРАНІ,  2022. Вип. 23 (2). С.61–74.
  •  Премію імені Б. М. Лятошинського у 2018 році присуджено композитору Валерію Антонюку [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антонюк_Валерій_Юрійович&oldid=42848956