Антонюк Данило Андрійович — Вікіпедія
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Антонюк Данило Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 4 липня 1968 (56 років) Миколаїв, Українська РСР, СРСР | |||
Жанр | малярство | |||
Діяльність | художник | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Батько | Антонюк Андрій Данилович | |||
| ||||
Дани́ло Андрі́йович Антоню́к (нар. 4 липня 1968, Миколаїв) — український живописець, член Національної спілки художників України. Член міжнародного фонду «Культурне надбання». Член Молодіжного об'єднання МОО Національної спілки художників України (1996).
Народився Данило Андрійович Антонюк 4 липня 1968 року у місті Миколаїв (Миколаївська область). Закінчив курси художників-оформлювачів у 1985 році. Живе і працює у місті Миколаєві. Син українського живописця, Народного художника України Антонюка Андрія Даниловича та художниці Олени Червоненко.
- Антонюк Андрій Данилович (1943—2013) — Народний художник України, батько;
- Червоненко Олена Олександрівна — художник України, мати.
- Чернікова Надія Єлисеївна (1916—2010) — заслужений художник Росії, член Спілки художників СРСР,
- Червоненко Олександр Никифорович (1912—1994) — художник, графік, член Спілки художників СРСР — батьки матері.
Перші роботи Д. Антонюка — продовження традицій І. Босха, С. Далі. Яскравий парафраз світової класики — його роботи за мотивами «Декамерона» Дж. Бокаччо, лірики Сааді, давньокримських легенд, міфів і ілюстрацій до творів Шолом-Алейхема.
- «Врата»
- «Сквозь время»
- «Серебряный лотос»
- «Эллис Капет»
- «Дон Кихот»
- «Одиночество»
- «Ричард»
- «Ковчег»
- «Галеон Ваза»
- «Миллион лье под водой»
- «Мастерская»
- «Вавилон»
- «Мираж»
- «Мандрагора»
- «Архангел»
- «Попугай Морган»
- «Ворон»
- «НЕФ»
- «Диалог»
- «Чорний суддя»
- 2001 — м. Миколаїв. Родинна виставка Антонюків.
- 2003 — м. Миколаїв. Родинна виставка Антонюків.
- 2009 — м. Миколаїв. Родинна виставка Антонюків.
- 2011, 4 травня. — м. Миколаїв. Виставка родини Ангтонюків «Ми — пам'ять…»
- 2012 — м. Миколаїв. Виставка Андрія та Данила Антонюків «Сльоза аркасового лева».
- 2016, 15 квітня — м. Миколаїв. «Сімейні цінності».
- 2016, 9 жовтня — м. Миколаїв. «Золоті пензлі Миколаєва».
- http://www.familyface.net/nikolaev/street.php?3071 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- http://niklife.com.ua/focus/53067 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- http://videotropa.ru/PISwwNOe9Bo/antoniuk-daniil/[недоступне посилання з червня 2019]
- http://www.up.mk.ua/mainpage/show_item/11103 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.niknews.mk.ua/2013/10/15/andrej-antonjuk-zhizn-posle-smerti/ [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Цымбалюк, Е. Антонюки: от Чикаго до Николаева / Е. Цымбалюк // Николаевские новости. — 2005. — 26 окт.
- Наточа, Е. Отец и сын: путь к истине / Е. Наточа // Вечерний Николаев. — 2005. — 3 нояб.
- Кремінь, Д. Художницька династія / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. — 2009. — 26 берез.
- Агеев, Ю. Семейная выставка Антонюков / Ю. Агеев // Южная правда. — 2010. — 22 апр.
- Запесочная, Л. Выставка Андрея и Даниила Антонюков / Л. Запесочная // Новая Николаевская газета. — 2010. — 21-27 апр. (№ 15).
- Наточа, Е. Диалог отца и сына / Е. Наточа // Вечерний Николаев. — 2010. — 29 апр.
- Никитин, В. Идите и смотрите: некоторые заметки о выставке А. Д. и Д. А. Антонюков / В. Никитин // Южная правда. — 2010. — 29 апр.
- Креминь, Д. Семья мастеров Антонюков как наша память: послесловие к выставке работ знаменитой династии николаевских художников / Д. Креминь // Николаевские новости. — 2011. — 1 июня.
- Рубан, В. Українство творчості Антонюків / В. Рубан // Український Південь. — 2010. — 22-28 квіт. (№ 3). — С. 7.
- Даниленко, Т. Дивосвіт Антонюків, або Батько і син на тлі сучасності / Т. Даниленко // Автограф. Век XXI. — 2011. — № 4. — С. 86-91.
- Антонюк Данило Андрійович // Художники Миколаївщини : 40 років на творчій ниві / упоряд. О. К. Приходько. — Миколаїв, 2013. — С. 146 : ілюстр.
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |