Антракоп — Вікіпедія

село Антракоп
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010150057411
Основні дані
Засноване 1955
Населення 49
Площа км²
Густота населення 7 осіб/км²
Поштовий індекс 94839
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°01′25″ пн. ш. 39°32′25″ сх. д. / 48.02361° пн. ш. 39.54028° сх. д. / 48.02361; 39.54028Координати: 48°01′25″ пн. ш. 39°32′25″ сх. д. / 48.02361° пн. ш. 39.54028° сх. д. / 48.02361; 39.54028
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Місцева влада
Адреса ради 94855, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Матвіївка, вул.Октябрьська, 14а
Карта
Антракоп. Карта розташування: Україна
Антракоп
Антракоп
Антракоп. Карта розташування: Луганська область
Антракоп
Антракоп
Мапа
Мапа

Антрако́п (до 1955 року — хутір Антракоп) — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 49 осіб. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°1' пн. ш. 39°32' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 7 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 26 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 14 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Утворене 1955 року з однойменного хутора, який було засновано у 1909 році. Виник хутір у зв'язку з будівництвом шахти «Антрацитівські копальники», від найменування шахти і утворено назву села.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 49 осіб, з них 22,45% зазначили рідною мову українську, а 77,55% — російську[3].

Охорона природи

[ред. | ред. код]

На західній околиці села знаходиться ландшафтний заказник «Нагольний кряж».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання

[ред. | ред. код]