French
DeutschАнтіфонт — Вікіпедія
| Антіфонт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 480 до н. е.[1][2][3] Рамнунтd, Стародавня Греція | |||
| Смерть | 411 до н. е.[2][3] Афіни, Стародавня Греція | |||
| Громадянство (підданство) | Стародавні Афіни | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Літературний напрям | Софісти[d] і Досократики | |||
| Вчителі | Горгій | |||
| Відомі студенти | Фукідід[5][6] | |||
| | ||||
Антіфо́н (грец. Αντιφων; 2-га половина 5 століття до н. е.) — стародавній грецький філософ-софіст, математик, ідеолог афінської рабовласницької демократії. Зараховується до канону 10 ораторів.
Філософія Антіфона суперечлива. У ній втілена своєрідна спроба поєднати вчення натурфілософів, зокрема Емпедокла та Демокріта, з ідеалістичною філософією елейської школи. Ставлячи «веління природи» — прагнення людей до щастя — вище за громадські обов'язки, Антіфон піддавав критиці державу, суд, закони, створені сильними для пригноблення слабких і, як прихильник теорії «природного права», пропагував ідею рівності всіх людей.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б Любкер Ф. Antiphon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 101–102.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Антифон // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 846.
- ↑ Антифонъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 370.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Антіфонт [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Антіфонт [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 41. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |