Відхідник — Вікіпедія

Відхідник
Ідентифікатор NCI Thesaurus	C43362
Відхідник у Вікісховищі

Відхі́дник^[1], анус, задній прохід, анальний отвір (лат. anus — «кільце») — нижній край шлунково-кишкового тракту (прямої кишки), точніше задньопрохідного каналу тварин та людей, отвір, через який кал виводиться з організму.

У людей після початку статевого дозрівання область навколо відхідника звичайно в більшій чи меншій мірі покрита лобковим волоссям.

У земноводних, плазунів і птахів, а також у однопрохідних для виведення калу, сечовипускання, запліднення і кладки яєць використовується єдиний отвір — клоака. Сумчасті мають єдиний отвір для виведення калу і сечовипускання, проте у самиць піхва є окремою. Самиці справжніх звірів мають повністю окремі отвори для виведення калу, сечовипускання і розмноження, а самці мають окремий отвір для виведення калу і окремий для обох: сечовипускання і розмноження, але спільною частиною протоки для цих цілей слугує лише губчаста частина сечовипускного каналу, а далі протоки є окремими.

• Кафедра анатомії людини НМУ ім. О. О. Богомольця, методичні матеріали
• Департамент кадрової політики, освіти і науки МОЗ України: Анатомія і фізіологія людини. Програма
• ІФНМУ, Кафедра акушерства і гінекології. Лекції. 4 курс^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.