Аргаяш — Вікіпедія

село Аргаяш
рос. Аргаяш
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Аргаяшський район
Код ЗКАТУ: 75206812001
Код ЗКТМО: 75606412101
Основні дані
Час заснування 1896
Населення 10 234 (2015)
Площа 16,5 км²
Поштові індекси 456880
Телефонний код +7 35131
Географічні координати: 10 234 (2015))_region:RU_ 55°29′20″ пн. ш. 60°52′36″ сх. д. / 55.488888888889° пн. ш. 60.876666666667° сх. д. / 55.488888888889; 60.876666666667
Часовий пояс UTC+5
Вебсторінка argayash-sp.ru
Мапа
Аргаяш (Росія)
Аргаяш
Аргаяш

Аргаяш (Челябінська область)
Аргаяш
Аргаяш

Мапа


CMNS: Аргаяш у Вікісховищі

Аргаяш — село в Челябінської області, адміністративний центр Аргаяшського району, за 56 км на північний захід від Челябінська. Розташований на озері Аргаяш. У селі розташована залізнична станція Аргаяш Південно-Уральської залізниці на лінії Челябінськ — Верхній Уфалей — Єкатеринбург. Населення — 10,1 тисячі осіб (1995).

Назва

[ред. | ред. код]

У записах XIX століття назва Аргаяш зустрічається у формі Яргояш, що дозволяє звести його до башкирських слів «яр» — берег та «кояш» — сонце, тобто «сонячний берег»[1][2][3]. Також відповідає давньому тюркському чоловічому особистого імені Агайяш (Ергаяш, Аргайяш).

Історія

[ред. | ред. код]

Аргаяш заснований в 1896 році в зв'язку з будівництвом залізниці Челябінськ — Єкатеринбург. Був адміністративним центром Аргаяського кантону Башкурдистану і Башкирської АРСР, столицею Аргаяшського національного округу. З 1934 року — у складі Челябінської області.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1959[4]1970[5]1979[6]1989[7]2002[8]2010[9]2011[10]
73738683960110 52610 17010 06110 067
2012[11]2013[12]2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]
993710 13810 19810 23410 28410 293
2500
5000
7500
10 000
12 500
15 000
1979
2012
2017

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У поселенні народилися:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аргаяш. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 9 жовтня 2015.
  2. Шувалов Н. І. Від Парижа до Берліна по карті Челябінської області: Топонімічний словник. — 2-е вид., Перероблене і доповнене — Челябінськ: Південно-Уральське книжкове видавництво, 1989. — 160с. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 9 жовтня 2015.
  3. -110-ot-24.12.2008g-O-flage.doc Положення про прапор Аргаяшского СП[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  8. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  9. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  10. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  13. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.