Ашера — Вікіпедія

Ашера
Міфологія	західносемітська міфологія, біблеїстика
Божество в	фінікійська міфологіяd, Угаритська міфологіяd і Ханаанська релігія
Місцевість	Угарит, Фінікія
Заняття	верховна богиня-мати
Діти	70 дітей - богів
Атрибути	дерев'яний стовп - «ідол дібровний», гай дерев
Медіафайли у Вікісховищі

Аше́ра, Асірат, Асірту, Асірату, хетська Ашерту, аморейська Ашрату (івр. אשרה ,עשתרת‎‎ Ашторет, араб. عشتار‎‎‎ Іштар, перс. ایشتار Істар, грец. Ἀστάρτῃ Астарта; Ануніт, Нана, Інана, Інанна) — угаритсько-фінікійська богиня (західносемітська міфологія), праматір, верховна богиня і володарка богів, дружина верховного угаритського бога Ілу.

Також назва дерев'яного стовпа, що символізує богиню. Слово трапляється в Старому Завіті, у текстах угаритських міфів та інших пам'ятках стародавнього Близького Сходу. Синодальний переклад передає слово «ашера» як «гай», «діброва», «ідол дібровний», «дерево» й «Астарта».

Угаритська богиня Асірату згадується в багатьох міфах, як дружина бога Ілу і мати богів, шерег культурних зображень жінок присвячені їй.

Походження імені Ашера лишилося невизначеним. Вчені висунули кілька альтернативних гіпотез, нижче наведені деякі з них.

• Зв'язок з староєврейською ім'ям Ашер. Вважається, що ім'я восьмого сина Якова пов'язано з божеством Ашер або Ошрі, що приносить удачу. Таку думку засноване на аналізі вірша Бут.30:13, в якому Лія народивши сина вигукує: івр. באשרי‎ «бе-Ошрі», дослівно — «для моєї удачі». Деякі вчені схильні бачити в цьому вигуку згадку про божество удачі. Якщо така інтерпретація вірна, то Ашера може бути формою жіночого роду імені божества Ашер або Ошрі.
• Зв'язок з аккадським «асіртум» — священне місце.
• Ашера — скорочення довшого титулу, що означає «Пані, яка зневажає Море». Така етимологія має на увазі, що Ашера — руйнівниця водного хаосу, подібно перемозі Мардука над Тіамат.
• Зв'язок з угаритським дієсловом «ʼṯr» — «слідувати». Іменник «ашера», утворений від цього дієслова, спочатку міг означати «супутниця», «дружина».

Написи, знайдені в Кунтілет Аджруд і Кірбет ель Ком, викликали дискусію серед учених про роль Ашери в давньоєврейській релігії. Обидва написи містять благословення, адресоване Ягве та «його ашері» з метою здобуття покровительства. Лишилося питання, що означає слово «ашера» — ім'я богині або об'єкт, який використовується в культі Ягве. У давньоєврейській мові до власних імен не приєднувалися займенникові суфікси, отже, згадка «його Ашера» вказує на те, що мова може йти про предмет, а не про богиню.

З іншого боку сумнівно, щоби формула благословення, використовувана для здобуття захисту і заступництва, мала своїм об'єктом дерев'яний стовп. Якщо написи говорять про богиню Ашер, то це означає, що вона відігравала значну роль у релігії стародавніх ізраїльтян, виступаючи як дружина бога Ягве. Певно, що безліч жіночих фігур з теракоти, віднайдених на теренах стародавнього Ізраїлю, являють собою зображення Ашери.

На честь Ашери названо астероїд «214 Ашера», відкритий в 1880 році.

Тексти, знайдені в стародавньому місті-державі Угариті — основне джерело відомостей про Ашер. У циклі Баал Ашера (Асірату) — це верховна богиня-матір, дружина глави пантеону Елу. У Оповіді про Карату згадується храм Астарти в країні тірійців і сідонян, що дозволяє зробити висновок про поширення культу Астарти в Фінікії. Не слід ототожнювати Ашер і Астарту, бо в угаритських міфах — це дві різних персонажки.

Термін «ашера» зустрічається біля 40 разів у масоретській редакції. У більшості випадків термін позначає культовий об'єкт, який можна створити, зрубати і спалити.

У 3Цар.15:13 говориться, що цар Аса позбавив свою матір Мааху звання цариці за те, що вона зробила ідола (міплецет) Ашери (євр. «міфлецет лаашера», Vulg.: «in sacris Priapt» — ідол фалічного культу, найбільш огидного для юдеїв). Аса зрубав міплецет і спалив його у потоку Кедрон. Схоже, що цей текст описує впливову царицю юдеїв як учасницю культу Ашери.

3Цар.18:19 оповідає про 400 пророків Ашери, що їли зі столу цариці Єзавелі.

Археологи в Ізраїлі відзначили відсутність ідола Ашери в житлах після доби руйнування Першого храму в м. Єрусалимі, що свідчить про припинення поклоніння ідолові Ашери, занепад ханаанських традицій в ізраїльському народі та прийняття ним монотеїзму^[1].