А-гум — Вікіпедія
А-гум (санскр. अहूँ, a-hūṃ; кит.: 阿吽; піньїнь: āhōng, а-хун; яп. 阿吽, あうん, а-ун) — в езотеричному буддизмі термін, що позначає початок і кінець речей, явищ, всесвіту[1]. Аналог християнських альфи й омеги.
Складається з двох знаків сіддгамської абетки:
- — [а]; перший знак, позначає голосний звук і вимовляється з відкритим ротом. В країнах китаєцентричного світу записується ієрогліфом 阿[1].
- — [ɦūṃ]; останній знак, позначає приголосний звук і вимовляється з закритим ротом. В країнах китаєцентричного світу записується ієрогліфом 吽[1].
Відповідно до буддистського вчення а-гум виражає сутність усіх речей світу. Поєднання звуків символізує початок і кінець, бодгі й нірвану, принцип і мудрість, недіяння і розрив із гріхом. Детальна характеристика терміну подана в роботах японського ченця Кукая[1].
Ідея а-гум знайшла вираження в японському мистецтві, зокрема у храмовій скульптурі. Статуї Ніо, охоронців воріт буддистських монастирів, або корейських собак, охоронців синтоїстьких святилищ, виготовлені із відкритими і закритими ротами, що символізують звуки «а» та «гум». Зазвичай, перед воротами права статуя зображається з відкритим ротом, а ліва із закритим[1].
- А-гум // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) А-гум // Ілюстрована енциклопедія буддистських термінів / під ред. Х. Накамури (図説佛教語大辞典 / 中村元編著) — Токіо: Токьо-сьосекі (東京書籍), 1988.
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.?)