Бергельмір (супутник) — Вікіпедія

**Бергельмір**
Bergelmir
Дані про відкриття
Бергельмір, фото зроблене космічним кораблем Кассіні у вересні 2014 року
Дата відкриття	12 грудня 2004 року^[1]
Відкривач(і)	Скотт Шеппард, Девід Джуїтт і Джен Кліна^[1]
Планета	Сатурн
Номер	XXXVIII
Орбітальні характеристики^[2]
Велика піввісь	19 372 000 км
Перицентр	16 427 000 км
Апоцентр	22 317 000 км^[3]
Орбітальний період	−1006,659 діб^[4]
Ексцентриситет орбіти	0,152
Нахил орбіти	157° до площини екліптики (134° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики^[5]
Видима зоряна величина	24,2
Діаметр	6 км
Середній радіус	3 км
Альбедо	0,06
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/2004 S 15
Бергельмір у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бергельмір.

Бергельмір (Сатурн XXXVIII, лат. Bergelmir, давньоскан. Bergelmir) — сорок шостий за віддаленістю від планети^[6] природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом і Дженом Кліна.

Назву супутник отримав у квітні 2007 року. У скандинавській міфології Бергельмір — велетень, син Трудгельміра, онук Іміра, єдиний велетень, який вижив після вбивства Іміра, став засновником нового роду йотунів.

Бергельмір належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Скаді).

Посилання

↑ ^а ^б http://planetarynames.wr.usgs.gov/append7.html
↑ Відповідна стаття в англійській Вікіпедії
↑ Перицентр $q$ і апоцентр $Q$ обчислені за формулами $q=a\cdot (1-e)$ , $Q=a\cdot (1+e)$ , де $a$ — довжина великої півосі орбіти, $e$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
↑ http://www.dtm.ciw.edu/users/sheppard/satellites/satsatdata.html
↑ За довжиною великої півосі орбіти [1] [Архівовано 2011-09-26 у Wayback Machine.].