Бергельмір (супутник) — Вікіпедія
| |
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 12 грудня 2004 року[1] |
Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джуїтт і Джен Кліна[1] |
Планета | Сатурн |
Номер | XXXVIII |
Орбітальні характеристики[2] | |
Велика піввісь | 19 372 000 км |
Перицентр | 16 427 000 км |
Апоцентр | 22 317 000 км[3] |
Орбітальний період | −1006,659 діб[4] |
Ексцентриситет орбіти | 0,152 |
Нахил орбіти | 157° до площини екліптики (134° до площини екватора планети) |
Фізичні характеристики[5] | |
Видима зоряна величина | 24,2 |
Діаметр | 6 км |
Середній радіус | 3 км |
Альбедо | 0,06 |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
S/2004 S 15 | |
Бергельмір у Вікісховищі |
Бергельмір (Сатурн XXXVIII, лат. Bergelmir, давньоскан. Bergelmir) — сорок шостий за віддаленістю від планети[6] природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом і Дженом Кліна.
Назву супутник отримав у квітні 2007 року. У скандинавській міфології Бергельмір — велетень, син Трудгельміра, онук Іміра, єдиний велетень, який вижив після вбивства Іміра, став засновником нового роду йотунів.
Бергельмір належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Скаді).
- ↑ а б http://planetarynames.wr.usgs.gov/append7.html
- ↑ Відповідна стаття в англійській Вікіпедії
- ↑ Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
- ↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
- ↑ http://www.dtm.ciw.edu/users/sheppard/satellites/satsatdata.html
- ↑ За довжиною великої півосі орбіти [1] [Архівовано 2011-09-26 у Wayback Machine.].
- Супутники Сатурна. Дані Інституту астрономії [Архівовано 6 жовтня 2011 у WebCite](англ.)
- Циркуляр МАС №8523: Нові супутники Сатурна[недоступне посилання з лютого 2019] (оголошення про відкриття) (англ.)
- Циркуляр МАС №8826: Назви нових супутників Сатурна і Юпітера[недоступне посилання з лютого 2019](англ.)
- Електронний циркуляр ЦМП №2005-J13: Дванадцять нових супутників Сатурна [Архівовано 29 травня 2012 у Archive.is](англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |