Бердюзький район — Вікіпедія

Бердюзький район
рос. Бердюжский район
Герб Бердюзького району Прапор Бердюзького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Тюменська область
Утворений:	1923 року
Населення (2020):	10618 осіб
Площа:	2828,87 км²
Густота населення:	3,75 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Бердюж'є
Кількість сільських поселень:	9
Кількість сіл та присілків:	30
Влада

Бердю́зький район (рос. Бердюжский район) — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.

Адміністративний центр — село Бердюж'є.

Район розташований в південно-східній частині Тюменської області і на півдні межує з Республікою Казахстан.

На початку 20 століття існувала Бердюзька волость у складі Ішимського повіту Тобольської губернії, з 5 квітня 1918 року — у складі Тюменської губернії, з 27 серпня 1919 року — у складі Омської губернії, з 21 квітня 1920 року — знову Тюменської губернії. Бердюзький район утворено 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з територій Бердюзької, Істошинської, Калмацької, Пегановської, Уктузької волостей, частин Локтинської та Ражевської волостей Ішимського повіту. До складу району входили 22 сільради: Бердюзька, Босоноговська, Вороб'йовська, Гагарінська, Зарослівська, Істошинська, Калмацька, Крашеневська, Кутиревська, Кушлуцька, Луговська, Мурашовська, Нестеровська, Новорямовська, Окуневська, Останинська, Пегановська, Песьянівська 1-а, Песьянівська 2-а, Полозаозерська (Заозерська), Старорямовська та Уктузька.

1925-1926 року Песьянівська 2-а сільрада перейменована в Мельохінську, Песьянівська 1-а в Песьянівську. 10 червня 1931 року до складу району увійшла територія у складі 17 сільрад ліквідованого Армізонського району. 17 січня 1934 року Бердюзький район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року був відновлений Армізонський район, до складу якого увійшли 16 сільрад колишнього Армізонського району, а також Калмацька та Новорямовська сільради Бердюзького. При цьому у складі Бердюзького району залишилась Усть-Мало-Чирківська сільрада колишнього Армізонського району. 19 вересня 1939 року ліквідовані Воробйовська, Крашеневська, Кушлуцька, Луговська та Останинська сільради, Усть-Мало-Чирківська сільрада передана до складу Голишмановського району.

6 лютого 1943 року район переданий до складу Курганської області, 14 серпня 1944 року — до складу Тюменської області. 1 листопада 1951 року Босоноговська сільрада перейменована в Луговську. 17 червня 1954 року ліквідовані Гагарінська, Кутиревська, Луговська та Мурашовська сільради, Окуневська та Песьянівська сільради об'єднані в Первопесьянівську. 1 серпня 1957 року Нестеровська та Первопесьянівська сільради об'єднані в Окуневську. 24 березня 1960 року ліквідовані Зарослівська та Старорямовська сільради. 1 лютого 1963 року район був укрупнений до Бердюзького сільського району за рахунок ліквідованого Армізонського району. 14 травня 1963 року Чирківська сільрада перейменована в Яровську. 12 січня 1965 року сільський район розукрупнений, до відновленого Армізонського району відійшли Армізонська, Івановська, Калмацька, Капраліхинська, Красноорловська, Орловська, Прохоровська, Южно-Дубровинська та Яровська сільради. 14 липня 1966 року утворено Зарослівську сільраду. 31 січня 1978 року утворено Рямовську сільраду.

Населення району становить 10618 осіб (2020^[1]; 10784 у 2018^[2], 11490 у 2010^[3], 13019 у 2002^[4]).

На території району 9 сільських поселень:

Населення пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.