Битва при Юльпхо — Вікіпедія
Битва при Юльпхо | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Імджинська війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Командувачі | |||||||
Курусіма Мітіхіса | Лі Сунсін Лі Оккі Вон Гюн | ||||||
Військові сили | |||||||
7 суден[2] | 51 судно[2]: Лі Сунсін: 23 судна 21 великих корабля 2 корабля-черепахи Вон Гюн: 3 великих корабля Лі Оккі: 25 суден | ||||||
Втрати | |||||||
7 суден[2] близько 1000 загиблих | невідомо |
Битва при Юльпхо (кор. 栗浦海戰, 율포 해전, яп. 栗浦浦海戦, «Бій у Пінній бухті»; 15 липня 1592) — морський бій, що відбувся між японським і корейським флотом у бухті Юльпхо корейського острова Коджо в ході Імджинської війни. Четверта битва другої кампанії Лі Сунсіна.
Після битви при Танханпо 13 липня 1592 року корейський флот під командуванням Лі Сунсіна, Лі Оккі та Вон Гюна вийшов у відкрите море. Він складався з 49 суден класу пханоксон і 2 «кораблів-черепах» кобуксонів[3].
Ополудні 15 липня корейська об'єднана ескадра дісталася бухти Йонтинпо[4] острова Коджо і виявила 7 ворожих кораблів[5], що прямували до Пусану. Японці помітили корейців і почали тікати. Лі Сунсін та інші адмірали кинулися наздоганяти їх, по ходу обстрілюючи гарматними ядрами. Після декількагодинних маневрів корейці загнали японців у бухту Юльпхо, де потопили 5 кораблів і взяли на абордаж 2 судна. У рукопашному бою загинуло 36 японських офіцерів, а японський головнокомандувач Курусіма Мітіїхіса вчинив ритуальне самогубство, щоби не потрапити в полон.
Завдяки серіям перемог флоту Лі Сунсіна при Сачхоні, Танпо, Танханпо і Юльпхо корейці перейняли на себе стратегічну ініціативу у південно-західних водах Корейської протоки і зробили небезпечним плавання японських транспортних і продовольчих суден між Кореєю і Японією.
- ↑ За східним календарем: 7 число 6 місяця // Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.
- ↑ а б в Друга кампанія Лі Сунсіна // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.], (кор.). Переглянуто: 2009-06-29.
- ↑ З них 3 пханоксони належали Вон Гюну, 25 — Лі Оккі, а решта — Лі Сунсіну.
- ↑ кор. 永登浦, 영등포.
- ↑ 5 великих і 2 середні.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. (укр.)
- История Кореи. С древнейших времен до наших дней: в 2 т. М., 1974. — Т. 1. (рос.)
- Ли Чен Вон. Имдинская отечественная война 1592–98 гг. — Пхеньян: Департамент культурной связи с заграницей министерства культуры и пропаганды КНДР, 1953. [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Hawley, Samuel. The Imjin War. Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China, The Royal Asiatic Society, Korea Branch, Seoul, 2005. (англ.)
- Битва при Юльпхо // EnCyber. Корейська енциклопедія он-лайн[недоступне посилання з лютого 2019] (кор.)
- Битва при Юльпхо // NATE. Корейська енциклопедія он-лайн[недоступне посилання з лютого 2019] (кор.)
- Друга кампанія Лі Сунсіна // Вірний воїн Лі Сунсін (яп.)