Глянець — Вікіпедія
Гля́нець (від нім. Glanz — «блиск») — блиск відполірованої або вкритої лаком поверхні[1]. Прикметник «глянцевий» протиставляється «матовому»[2].
Для створення ефекту глянцю на папері використовують тонке полімерне покриття. Зазвичай, його наносять на крейдований папір[3].
Ступінь глянцю для фарби вимірюють по шкалі від 0 до 100, де 100 — відбиваюча здатність скла. Власне глянцевою називається фарба, ступінь глянцю якої більше 60-80 (за різними шкалами), а напівглянцевою — більше 30-40[4][5]. Європейські стандарти EN 13300:2023 і ISO 2813:201 визначають ступінь глянцю через вимірювання рефрактометром під кутами 20°, 60° і 85° до поверхні. Фарба найвищого класу глянцевості G1 має значення рефрактометра вище 60 при куті 60°[6][7].
- ↑ ГЛЯ́НЕЦЬ. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
- ↑ МАТОВИЙ. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
- ↑ Как сэкономить на печати: подбор правильной бумаги(рос.)
- ↑ Ступені блиску фарб
- ↑ Показники ступеня глянцю фарби
- ↑ Paints and varnishes — Determination of gloss value at 20°, 60° and 85(англ.)
- ↑ Paints and varnishes -Paints and varnishes for interior walls and ceilings - Classification(англ.)
Це незавершена стаття про друковане видання. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |