Глянець — Вікіпедія

Гля́нець (від нім. Glanz — «блиск») — блиск відполірованої або вкритої лаком поверхні[1]. Прикметник «глянцевий» протиставляється «матовому»[2].

Для створення ефекту глянцю на папері використовують тонке полімерне покриття. Зазвичай, його наносять на крейдований папір[3].

Ступінь глянцю для фарби вимірюють по шкалі від 0 до 100, де 100 — відбиваюча здатність скла. Власне глянцевою називається фарба, ступінь глянцю якої більше 60-80 (за різними шкалами), а напівглянцевою — більше 30-40[4][5]. Європейські стандарти EN 13300:2023 і ISO 2813:201 визначають ступінь глянцю через вимірювання рефрактометром під кутами 20°, 60° і 85° до поверхні. Фарба найвищого класу глянцевості G1 має значення рефрактометра вище 60 при куті 60°[6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ГЛЯ́НЕЦЬ. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
  2. МАТОВИЙ. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
  3. Как сэкономить на печати: подбор правильной бумаги(рос.)
  4. Ступені блиску фарб
  5. Показники ступеня глянцю фарби
  6. Paints and varnishes — Determination of gloss value at 20°, 60° and 85(англ.)
  7. Paints and varnishes -Paints and varnishes for interior walls and ceilings - Classification(англ.)