Богуміла Бердиховська — Вікіпедія

|портрет=

Богуміла Бердиховська
Bogumiła Berdychowska-Szostakowska
Богуміла Бердиховська (2013)
Народилася	10 січня 1963(1963-01-10) (61 рік) Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Країна	Польща
Діяльність	журналістка
Alma mater	Люблінський католицький університет
Галузь	українознавство
Заклад	Центр cхідних дослідженьd Міністерство культури та національної спадщини Польщі Польське Радіо
Членство	Γромадянький Комітет Солідарністі з Україною
Брати, сестри	Zygmunt Berdychowskid
Нагороди	Премія фундації Антоновичів (2010)
Висловлювання у Вікіцитатах  Богуміла Бердиховська у Вікісховищі

Богуміла Бердиховська (пол. Bogumiła Berdychowska-Szostakowska^[1]; нар. 10 січня 1963, Новий Сонч, Малопольське воєводство, Польща) — польська публіцистка, яка спеціалізується на історії України XX століття та на польсько-українських стосунках. Секретар польсько-українського форуму, керівник стипендійних програм Національного центру культури у Варшаві, координує польсько-українські молодіжні обміни. У 1989—1994 роках була директоркою Відділу національних меншин в Міністерстві мистецтва та культури Польщі. У 1994—2002 роках заступник директора Польського радіо. Член редакційної колегії часопису Критика. Сестра політика Зигмунта Бердиховського.

• Офіцер Ордена Відродження Польщі (2012)^[1];
• орден княгині Ольги III ступеня (Україна, 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 18-ї річниці незалежності України^[2][3];

• О. Гнатюк, Б. Бердиховська Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами: Розмови з українськими інтелектуалами записали й прокоментували Боґуміла Бердиховська та Оля Гнатюк інтерв'ю із Євгеном Сверстюком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською, Михайлом Горинем, Миколою Рябчуком / Пер. з пол. Роксана Харчук. — К.: Дух і літера, 2004. — 344 с. — ISBN 966-7888-63-0.
• Боґуміла Бердиховська, Юрій Прохасько Україна на шпальтах паризької «Культури» / Пер. з пол. Софія Грачова, Олег Маєвський, Дзвінка Матіяш. — К.: Критика, 2005. — 526 с. — ISBN 966-7679-67-5.
• Боґуміла Бердиховська Україна: люди і книжки: нарис / Пер. з пол. — К.: «К. І. С.», 2009. — 232 с. — ISBN 978-966-2141-31-3.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Богуміла Бердиховська

• Зустріч над могилами? [Архівовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Bogumiła Berdychowska. Stosunki polsko — ukraińskie po pomarańczowej rewolucji. Propozycje dla polskiej polityki zagraniczne. Dyskusja. [Архівовано 26 січня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
• Козаченко Б. Богуміла Бердиховська: Образ України в Польщі неоднозначний // Дзеркало тижня. — № 11 (486). — 20-26 березня 2004.
• Оля Гнатюк Український портрет в інтер'єрі XX ст. [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Дух і літера. — № 20. (рец. на: Bogumiła Berdychowska. Ukraina: ludzie i ksiżki, Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2006, 192 s.)
• Войцєх Кононьчук Ґедройць і Осадчук: пів століття у листах [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.