Балдуїн V (граф Ено) — Вікіпедія

Балдуїн V
нім. Balduin V Hennegau
фр. Baudouin V de Hainaut
Балдуїн V
Балдуїн V
Уявний портрет Балдуїна і його дружини Маргарити. Фландрська ілюстрація 1641 року.
Прапор
Прапор
граф Ено
8 листопада 1171 — 17 грудня 1195
(під іменем Балдуїн V)
Попередник: Балдуїн IV
Наступник: Балдуїн VI
Прапор
Прапор
граф-співправитель Фландрії
1 червня 1191 — 15 листопада 1194
(під іменем Балдуїн VIII)
Монарх: Маргарита I
Прапор
Прапор
маркграф Намюру
1 серпня 1194 — 17 грудня 1195
(під іменем Балдуїн I)
Попередник: Генріх I
Наступник: Філіпп I
 
Народження: бл. 1150
Смерть: 17 грудня 1195(1195-12-17)
Монс
Поховання: церква св. Вальтруди
Релігія: Християнство (Католицизм)
Рід: Фландрська
Батько: Балдуїн IV (граф Ено)
Мати: Аліса Намюрська
Шлюб: Маргарита I (графиня Фландрії)
Діти: 1 Ізабелла
2 Балдуїн
3 Іоланда
4 Філіпп
5 Генріх
6 Сибіла
Бастарди:
1 Євстафій
2 Готфрід
3 Маргарита

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Балдуїн V (бл. 1150(1150) — 17 грудня 1195) — граф Ено з 1171, маркграф Намюра з 1184 під ім'ям Балдуїн I, граф-співправитель Фландрії з 1191 року під ім'ям Балдуїн VIII.

Біографія

[ред. | ред. код]

Балдуїн V в 1171 успадкував від свого батька Балдуїна IV графство Ено. На початку свого правління зблизився зі своїм швагром, графом Фландрії Філіпом I Ельзаським, і уклав з ним в 1177 договір про союз.

В 1180 у Балдуїн видав свою дочку Ізабеллу в шлюб з королем Франції Філіппом II Августом, який отримав як посаг Артуа.

В 1189 Балдуїн отримав від імператора графство Намюр, зведене в маркграфство, а в 1191 після смерті Філіпа Ельзаського отримав Фландрію. За Намюр йому довелося вести війну з братом дружини Генріхом I Намюрським, з якої він вийшов переможцем у 1194 році.

Балдуїн V залишив кількох синів. Фландрію і Ено успадкував його старший син Балдуїн VI (1171—1205), Намюр отримав другий син, Філіп I (1175 — 12 жовтня 1212).

Шлюб та діти

[ред. | ред. код]

У шлюбі з Маргаритою I Ельзаською мав наступних дітей:

Примітки

[ред. | ред. код]