Будище (Городнянська міська громада) — Вікіпедія
село Будище | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Тер. громада | Городнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74100050080015853 |
Основні дані | |
Населення | 85 |
Площа | 0,9 км² |
Густота населення | 94,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15132 |
Телефонний код | +380 4645 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°56′55″ пн. ш. 31°19′39″ сх. д. / 51.94861° пн. ш. 31.32750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 147 м |
Водойми | р. Ягодинка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15100, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Городня, вул. Троїцька, 13 |
Карта | |
Мапа | |
Буди́ще — село в Україні, у Городнянській міській громаді Чернігівського району Чернігівській області, Населення — 85 осіб (2006).
Село розташоване за 23 км на північно-захід від адміністративного центру громадиі, на березі річки Ягодинка. Найближча залізнична станція на лінії Гомель — Чернігів — Грибова Рудня (15 км) та зупинний пункт Замглай (20 км).
Точна дата заснування села Будище не відома, перші записи про жителів села зустрічаються з 1739 року. Згідно зі списком населених пунктів Чернігівської губернії, Городнянського повіту за 1866 рік, за даними 1859 року в селі було 37 дворів, проживало 165 чоловіків і 182 жінки. Статус села Будище отримало в 1886 році після будівництва Преображенської церкви.
Прізвища родин старожил села Будище до і після революції 1917 року: Авраменко, Аменьченко, Аніщенко, Башлак, Бізуля, Брезгунов, Висоцький, Горілий, Дрозд, Калошка, Каноненко, Кравченко, Кожем'яко, Куліш, Кучерин, Ланонін, Леоненко, Лешок, Ляшок, Лозовий, Петренко, Розін, Руденок, Смолянченко, Сікун, Слюнко, Скидан, Сизуля, Таран, Третяк, Фазіннов, Чугай, Штаненко, Шученко, Заєць…
Після Жовтневого перевороту 1917 року в селі розташовувалося 186 дворів, проживало близько 500 жителів. У своїх господарствах утримувалося 220 коней, близько 400 корів, свиней, багато овець та інших домашніх тварин. Багато жителів села тримали пасіки. У центрі села стояла Преображенська церква, також був паровий млин.
У 1930 році, під час примусової колективізації, одним з перших в області в селі був організований колгосп, названий на честь 13 річниці Жовтня. Жителі пережили колективізацію з розкуркуленням, голодом 1933 року, сталінськими репресіями, що забрали багато життів сільчан.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 28 жителів села[1].
Під час Другої світової Війни село перебувало в окупаційній зоні.
Після війни селяни в короткі терміни відродили зруйноване господарство і вже в 50-х роках в колгоспі було три автомобілі, хороша молочна ферма, свиноферма, велика пасіка, утримувалися коні, воли, вівці, кури і гуси.
У 1958 році колгосп села Будище був розформований і приєднаний до колгоспу «Червоний партизан» сусіднього села Дроздовиця. З цього часу почався занепад. В Будище були знищено багато тваринницьких і сільськогосподарських об'єктів, скасована сільська школа.
В 1989 році колгоспне майно і землі села Будище були продані Чернігівському радіозаводу, почалась розруха та занепад. Більшість колгоспних будівель перетворились на руїни. Кримінальна банда, мисливців за старовинними церковними артефактами, пограбувала і спалила Преображенську церкву, тепер залишився тільки фундамент.
Нещодавно побудували гарну асфальтову дорогу що підходить до околиці села, у самому селі погано проїзна ґрунтова дорога. В даний час село знаходиться в занепаді, сільськогосподарських робіт не ведеться, там постійно проживають кілька сімей пенсіонерів. З найближчого міста Городня в Будище раз на тиждень їздить автобус.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Городнянської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городнянського району, село увійшло до складу Чернігівського району[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 103 особи, з яких 37 чоловіків та 66 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 85 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,76 % |
російська | 7,06 % |
білоруська | 1,18 % |
- ↑ Будище. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Будище [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |