Бухен (Єгипет) — Вікіпедія
Бухен | |
---|---|
21°55′00″ пн. ш. 31°17′00″ сх. д. / 21.91666667° пн. ш. 31.28333333° сх. д. | |
Країна | Судан |
Розташування | Північний штат |
Тип | фортеця і археологічна пам'ятка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Бухен — давньоєгипетські фортеця й поселення, розташовані у Північній Нубії (Ваваті) в районі 2-го Нільського порогу.
Бухен було засновано за часів Середнього царства. Однак поселення на його місці могли існувати ще з часів фараона Снофру, який здійснював напади на Нубію. Графіті й написи, знайдені у Бухені, підтверджують таку здогадку. Імовірно, перше єгипетське поселення в районі Бухена могло існувати два століття, поки єгиптяни не залишили те місце наприкінці правління V династії.
Фортецю Бухен зведено за Сенусерта III для захисту від нубійських нападів і забезпечення подальшого просування Єгипту на південь. Фортеця свого часу була верхом інженерної думки. Вона сягала 150 м завдовжки, а її площа становила 13 000 м². Величезні стіни оточували не лише фортецю, але й містечко, що виникло поряд із нею.
У руїнах фортеці археологи виявили рештки коня періоду Середнього царства, що відкидає думку про те, ніби коней було завезено до Єгипту гіксосами.
Нубійці захопили Бухен після падіння Середнього царства й утримували його до самого походу Яхмоса I на Нубію. Цариця Хатшепсут збудувала у Бухені храм Гора, який після будівництва Асуанської греблі в 1964 переміщений до Хартума, щоб його не затопили води озера Насер.