Ван-Хан — Вікіпедія

Ван-Хан
Народився	1130 Монголія
Помер	1203[1] ·обезголовлення
Країна	Юань[2] Керей
Діяльність	Каган, Каган, Каган
Посада	хан
Конфесія	Несторіанство
Батько	Кіріакуз Буюрук-хан
Родичі	Irinjind
Брати, сестри	Jakha Gambhud і Erqe Qarad
Діти	Ilqa Senggümd[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Тоорил (кит.: 王汗; піньінь: Wáng Hàn, Тогорил, Тогрул; ? 1130–1203), більше відомий як Ван-хан (Он-хан) — хан кераїтів у 1165—1203 роках.

Онук Маркуза Буюрук-хана, син Курджакуз Буюрук (Хурчахус-Буїрух)-хана. В дитинстві був захоплений меркітами однак втік від них в віці 13 років.

Правив кераїтами між 1165 та 1203 роками. Згідно з таємною історією монголів на початку правління знищив двох братів, а його третій брат утік до найманів. Допоміг Чингісханові визволити його дружину Борте, викрадену меркітами.

Історія стосунків Ван-Хана та Чингісхана коротко викладена за польським першоджерелом московським істориком А. Лизловим у «Скіфській історії», написаній наприкінці 1680 року.

Це незавершена стаття про особу Монголії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.