French
DeutschВасильчук Вадим Васильович — Вікіпедія
 | Ця біографічна стаття написана як резюме. |
| Вадим Васильович Васильчук | |
|---|---|
 | |
| Депутат Київської міської ради ІХ скликання | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 грудня 2015 |
| Народився | 6 листопада 1982 (42 роки) місто Київ,  Україна |
| Виборчий округ | № 2 |
| Відомий як | громадський діяч |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Політична партія | Голос |
| facebook.com/vasylchuk.vadym/ | |
Васильчук Вадим Васильович (нар. 6 листопада 1982, м. Київ) — український громадський діяч, політик, депутат Київради від Дарницького району Києва в Київській міській раді (IX скликання).
Народився 6 листопада 1982 року в Києві.
- У 1990—1998 роках навчався у спеціалізованій школі I—III ступенів № 98 з поглибленим вивченням англійської мови.
- У 1999—2000 роках продовжив навчання у «Києво-Могилянському колегіумі».
- У 2002—2004 роках навчався у «Київському національному університеті культури і мистецтв» за напрямом книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія.
- У 2004 році вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2010 році отримав диплом «Магістра» за спеціальністю «історія».
- У 2018 році вступив до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського (Кафедра військової підготовки), який закінчив у 2020 році.
- У 2005—2007 роках — член студентської колегії НАУКМА, виборчого органу студентського самоврядування[1].
- У 2006—2007 роках — голова школи традиційного козацького бойового мистецтва «Спас».[2][3]
- З 2008 року є ініціатором та одним з організаторів акції «Живий ланцюг Соборності» в Києві, Україні та світі;[4][5][6][7]
- У 2010 році працював заступником декана з виховної роботи НАУКМА.[джерело?]
- Організатор створення громадської організації «Я Люблю Воскресенку» (ЯЛВ).[джерело?]
- Ініціатор заходу «Воскресенська Покрова».[джерело?]
- Після 24 лютого 2022 року перебуває в лавах сил оборони України від російських загарбників.[8][9]
- Постійна комісія Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту (Голова комісії)[10]
- 2002 рік — один із організаторів виборчої кампанії кандидата в депутати Верховної Ради України.[кого?]
- 2004 рік — комендант штабу Майдану під Будинком профспілок України (під час Помаранчевої революції).[джерело?]
- 2006 рік — помічник народного депутата Верховної Ради України V скликання — Лижичко Руслани.[джерело?]
- 2007 рік — учасник групи контролю за парламентською виборчою кампанією.
- 2010 рік — учасник численних акцій проти базування Російського флоту на території України (Харківські угоди).
- 2012 рік — організатор акції протесту «Мовний майдан» під Верховною Радою України, також був кандидатом в депутати Верховної ради України (Парламентські вибори 2012 року) [джерело?]
- 2013 році — Активний учасник численних акцій протесту проти режиму Януковича (Революція Гідності)[11][12][13], комендант Євромайдану[14][15], комендант табору, що був організований на захист та підтримку незаконно затриманих під Генеральною прокуратурою України, а також керівник «Сотні Архангела Михаїла».
- У 2014 році — Радник Міністра освіти і науки України. Був кандидатом в депутати Київської міської ради (Місцеві вибори 2014 року та кандидатом в депутати Верховної Ради України (Парламентські вибори 2014 року).
- З 2015 року — Депутат Київської міської ради.[16] Був обраний як член політичної партії "Об'єднання «Самопоміч». У подальшому фракція була розпущена більшістю її членів.[17] Натомість 17 колишніх її членів об'єдналися в депутатську групу Київська команда[18]. 28 серпня 2020 року оголосив про вихід з депутатської групи «Київська команда».
- Кандидат у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 214, м. Київ).[19]
- Обраний депутатом Київської міської ради на Місцевих виборах 2020 року (25 жовтня 2020 року) по виборчому округу № 2 м. Києва (Дарницький район) за списком політичної партії «Голос» (№ 1 в районному списку та № 13 в загальноміському) (Протокол Київської міської виборчої комісії про результати виборів депутатів Київської міської ради [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]).
- Увійшов до рейтингу перспективних українських політиків 2021 (66 місце) за версією Gazeta.ua[20].
На посаді Голови тимчасової контрольної комісії з питань перевірки діяльності автозаправних станцій (в тому числі газових), нафтосховищ (терміналів) на території міста Києва, розслідував порушення при будівництві автозаправочной станції ОККО в Києв. Згодом Київрада підтримала припинення будівництва АЗС ОККО в мікрорайоні Позняки[21][22].
Ключові напрямки депутатської діяльності: трансформація мережі закладів загальної середньої освіти Києва[23], впровадження сучасних напрямків в освітній процес (STEAM, робототехніка тощо), протидія булінгу, відновлення та розвиток мережі спортивних закладів Києва (реконструкція Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Райдужній, 33-А в Дніпровському районі), екологія та створення зелених зон (ландшафтний заказник місцевого значення «Радунка»[24][25], заказник «Горбачиха»), інфраструктура (проект коригування лівобережних підходів Подільсько-воскресенського мостового переходу).
Одружений, має трьох дітей.
Захоплення: футбол, шахи, бойові мистецтва.
- ↑ Вадим Васильчук. Воля крізь життя. Моя Могилянка (укр.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ї, Покоління (11 липня 2019). Сучасні козаки і де їх шукати: історія Вадима Васильчука. Generation I (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ АНОНС: До Дня Соборності в Києві та інших містах утворять "живий ланцюг". Історична правда. 21 січня 2017. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ Баштовий, Андрій (30 січня 2013). Вадим Васильчук про патріотизм. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ День Соборності в умовах російської агресії: втримати «живий ланцюг». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ Ініціатор акції "Живий Ланцюг Соборності" Вадим Васильчук: Наше основне завдання - поширювати ідею єдності та пам'яті, що ми були та є єдиними. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Тиждень. ОЛЬГА ВОРОЖБИТ. Вадим Васильчук: «30 листопада 2013 року стало для мене вододілом, коли ми не стали Білоруссю»
- ↑ Васильчук Вадим Васильович. cultureversus.org (укр.). Енциклопедія громадянина. Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Депутати Київради. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Патріотами не народжуються, а стають – Вадим Васильчук. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Стельмах, Ірина (26 листопада 2013). Студенти страйкують: «Молодь нації за євроінтеграцію». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Злочини проти Майдану. Беззаконня, породжене безкарністю. nv.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ Шевченко, Ірина (30 листопада 2016). Перша кров Євромайдану. "По нас ходили зверху, били і добивали кийками". УНІАН. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Не було б Майдану – ми б жили в "стабільному болоті", – комендант Євромайдану. 24 Канал (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Брифінг: Справжні причини конфлікту всередині партії «Самопоміч» і подальша доля фракції у Київраді. Facebook.com.
- ↑ У Київраді колишні члени фракції "Самопоміч" створили депгрупу. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Gazeta.ua (9 лютого 2021). Рейтинг перспективних українських політиків 2021. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ Круглий стіл: "Прозорі правила гри на ринку автомобільного газу Києва". ukranews_com (ua) . 8 липня 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ У Київраді вимагають перевірити цільове використання земельних ділянок під АЗС, АГЗП і нафтобази — НафтоРинок. www.nefterynok.info (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Вадим Васильчук: «Суть трансформації шкіл не в тому, щоб ускладнити життя батькам, а щоб покращити якість освіти». Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- ↑ В Киеве территории вокруг озера «Радунка» присвоили статус местного заказника - Архів УНІАН. www.unian.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- ↑ Парнікоза І.Ю. - Ландшафтний заказник місцевого значення «Радунка». www.myslenedrevo.com.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- Депутат Київської міської ради Васильчук Вадим Васильович [Архівовано 11 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Сторінка Вадима Васильчука в мережі Facebook
- Канал Вадима Васильчука в багатоплатформовому месенджері Телеграм
- Блог Вадима Васильчука на сайті LB.ua [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Youtube-канал Вадима Васильчука [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.]