Вашківці — Вікіпедія
Вашківці | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Миколаївська церква | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Чернівецька область | ||||||||
Район | Вижницький район | ||||||||
Тер. громада | Вашківецька міська громада | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | 1430-ті | ||||||||
Населення | ▼ 5215 (01.01.2022)[1] | ||||||||
Площа | 6,8 км² | ||||||||
Поштові індекси | 59210—212 | ||||||||
Телефонний код | +380-3730 | ||||||||
Координати | 48°22′31″ пн. ш. 25°29′52″ сх. д.H G O | ||||||||
Водойма | Черемош, Глибочок | ||||||||
Назва мешканців | вашківча́нин вашківча́нка вашківча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Вашківці | ||||||||
До районного центру | |||||||||
- автошляхами | 32,6 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 37,4 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 553 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2 | ||||||||
Вебсторінка | Вашківецька міськрада | ||||||||
Міський голова | Перч Микола Партенієвич | ||||||||
Вашківці у Вікісховищі
|
Ва́шківці — місто Вижницького району Чернівецької області, центр Вашківецької сільської громади.
Вперше згадуюється у 30-х роках XV століття під назвою Васківці.
Розміщене на правому березі річки Черемош та його притоці Глибочок, за 32 кілометри від районного центру — міста Вижниця (автошлях Т 2601). Відстань від Чернівців — 37 кілометрів.
Вашківці поділені на такі кути: Долішній, Гнатишин, Горішній, Затепличний, Старий і Кошково.
Перша письмова згадка про місто була датована 1431 роком, а у грамоті Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдовському воєводі Стефану. Наступні 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдовської держави, а з 1775 року входили до Австро-Угорщини. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.
У 1848 році вашківецькі селяни взяли участь у повстанні під проводом Лук'яна Кобилиці. Внаслідок повстань барон Петріно одним з перших в краї скасував панщину у вашківецькому маєтку.
На початку XIX століття Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року — містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту З 1811-1812 роках відомі найдавніші відбитки печатки Вашківців з самобутнім гербом: дерево, під яким вовк, що біжить.
У другій половині XIX століття на початку ХХ століття у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 році була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.
4 жовтня 1903 року Вашківцях постало товариство «Січ».
Під час Першої світової війни Вашківці були в районі воєнних дій. 27 листопада 1918 року місто як і вся Буковина перейшло під владу Румунії, де воно перебувало у складі жудеця Сторожинець.
У 1919 році у Вашківцях відбуваються збори населення повіту, на яких було висловлено думку про возз’єднання зі Україною.
28 червня 1940 року зайняте радянськими військами. У 1941—1944 роках — знову під владою Румунії. З 1944 року у складі Радянського Союзу.
Від 24 серпня 1991 року — незалежній Україні.
14 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських рад місто Вашківці — адміністративний центр Вашківецької міської громади.[2]
Динаміка зміни населення у Вашківцях:
1930 | 1941 | 1989 | 2001 | 2005 | 2007 | 2009 | 2010 | 2012 | 2022 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
6 354 | 5 916 | 5 811 | 5 987 | 5 830 | 5 660 | 5 545 | 5 506 | 5 430 | 5 215 |
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[3]:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 97,99 % |
росіяни | 1,35 % |
інші/не вказали | 0,66 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5828 | 98.48% |
російська | 69 | 1.16% |
румунська | 13 | 0.22% |
білоруська | 3 | 0.05% |
єврейська | 1 | 0.02% |
польська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 3 | 0.05% |
Усього | 5918 | 100% |
- Вашківецький парк.
- Аннина гора — гора висотою 304 метри над рівнем моря, що є давнім об'єктом християнського паломництва. У 1993 році тут засновано Свято-Аннинський жіночий монастир, побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення[5].
- Церква Святого Миколая — православний храм збудований у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества.
- Храм Успіння Пресвятої Діви Марії — католицький храм побудований на початку 20-х років XIX століття і освячений у 1826 році.
- Музей імені Г. Гараса.
- Садиба Криштофовичів.
- Пам'ятник уродженцю Вашківців поету Миколі Юрійчуку.[6]
- Скульптура "Вашківецька маланка". Скульптура вшановує традиційний обряд з переодяганням у тварин і фольклорних персонажів, що відбувається в ніч з 13 на 14 січня та який у Вашківцях носить масовий характер та називається "Переберія".
- Гавалешко Микола Петрович — (*27.01.1932, м. Вашківці, тепер Вижницького району — 02.06.2002, м. Чернівці) — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Був першим головою Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка.
- Гарас Георгій Олексійович — заслужений майстер народної творчості України, художник-орнаменталіст
- Герасимович Іван — український педагог, редактор та громадський діяч, організатор українського учительства, сотник УГА.
- Гнатишин Іван Миколайович — український дипломат
- Гнатишин Іван Михайлович (1907, Вашківці — 1967) — видатний канадський юрист українського походження, батько генерал-губернатора Канади Романа Гнатишина
- Годовський Володимир Михайлович (* 1947) — український хореограф
- Євген Максимович. — (*10.02.1857, м. Вашківці, тепер Вижницького району Чернівецької області — 27.04.1928, м. Чернівці) — український живописець. У 1881 р. закінчив Віденську Академію мистецтв. Був головним художником Буковинської митрополії. Брав участь у розписі фресок Мармурового залу та інтер'єрів резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.
- Лобурак Марія Миколаївна та Володимир Миколайович Лобурак — Заслужені артисти України. Дует «Скриня».
- Лютик Петро Михайлович — видатний гідролог, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Його іменем названо одну з вулиць міста.
- Михайлюк Василь Пилипович — український композитор, диригент. Автор музики до пісні «Черемшина».
- Терен Іван Іларіонович (* 08.11.1951, м. Вашківці) — майстер художнього різьблення та інкрустації. Голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).Заслужений майстер народної творчості України (2006). Лауреат премії імені Георгія Гараса (2001). До 600-річчя Чернівців видав каталог-посібник «Художнє різьблення на Буковині» (Чернівці, 2007). Нагороджений медаллю «На славу Чернівців»
- Чорногуз Олена Іванівна (нар. 1949) — українська художниця по текстилю, членкиня НСХУ.
- Юрійчук Микола Якович — український поет-пісняр. Автор слів до пісні «Черемшина».
- Миколаївська церква
- Парк з садибою Криштафовичів
- Вашковецький парк
- Вашковецький парк
- Вашківецька Переберія
- Переберія Дід і Баба
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ ВВРУ, 2018, № 25, стор. 14
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Монастир на Анниній горі у Вашківцях. Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 2 жовтня 2011.
- ↑ У Вашківецькій громаді відкрили пам’ятник автору легендарної пісні "Черемшина" Миколі Юрійчуку | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- Гарас В. О. Вашківці [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 167. — ISBN 966-02-3354-X.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Савченко І. В. Вашківці [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 451. — ISBN 966-00-0734-5.
- Waszkowce 2.) W. Sereckie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 145. (пол.) — S. 145. (пол.)
- Вашківці — сайт міста [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Місто Вашківці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Сайт Вашківецької гімназії ім. І.Бажанського
- Сайт Вашківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
- Старі фото Вашківців[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |