Великий Омеляник — Вікіпедія

село Великий Омеляник
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький район
Тер. громада	Луцька міська громада
Код КАТОТТГ	UA07080170080072461
Основні дані
Засноване	1429
Населення	1495
Площа	2,91 км²
Густота населення	324,05 осіб/км²
Поштовий індекс	45624
Телефонний код	+380 332
Географічні дані
Географічні координати	50°44′19″ пн. ш. 25°16′4″ сх. д. / 50.73861° пн. ш. 25.26778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	200 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623
Карта
	Великий Омеляник
	Великий Омеляник
Мапа
	Великий Омеляник у Вікісховищі

Вели́кий Омеляник — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.

Географія

Село розміщується неподалік від сучасної вулиці Львівської та Володимирської, що в Луцьку.

Через територію села протікає невелика річка Омеляник (Омелянівка).

Історія

До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось Заборольській сільській раді Луцького району Волинської області^[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 692 особи, з яких 322 чоловіки та 370 жінок.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 942 особи.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	99,68 %
російська	0,11 %
інші	0,21 %

Відомі люди

Кушнір Ігор Миколайович — солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув під Іловайськом.

Юзеф Ігнацій Крашевський (1812—1887) — видатний письменник другої половини ХІХ століття. Його творчі зацікавлення сягали прози, поезії, літературної критики, журналістики, історії, етнографії, археології, філософії, живопису, компонування музики. Це далеко не весь перелік талантів, котрими володів і прославився Крашевський. Його доробок налічує коло 600 томів (без листування), у цьому числі близько 400 романів і повістей. Вважається найплодотворнішим письменником світової літератури, а його ім'я занесене до книги рекордів Гіннеса. ^[5]

Історичні пам'ятки

Пам'ятки археології

На території села відомі такі пам'ятки археології:

За 0,3 км на північний схід від села і за 0,2 км на південь від траси Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега р. Омеляник (правосторонній доплив р. Стир) висотою 6-8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду площею 1,5 га.
В східній частині села, на захід від території Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега р. Омеляник висотою 6-8 м над рівнем заплави, на північ від сільської дороги — поселення періоду ХІІ-XIV ст. площею близько 1 га.
На південно-західній околиці села, на схилі правого берега р. Омеляник на висоті 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1 га.
За 0,3 км на північний захід від села і 0,2 км від шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега р. Омеляник висотою 4-6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га. З південного і східного боків його оконтурює лінія електропередач. Названі поселення густо насичені археологічним матеріалом.
У південно-західній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Омеляник, на присадибній ділянці Б. Моторного та поруч із ним — двошарове поселення ХІ-ХІІІ ст. та пізньосередньовічного часу. У 2006 році на ньому були проведені стаціонарні археологічні розкопки під керівництвом Шкоропада В. В. В розкопі розмірами 16×8 м об'єктів виявлено не було, зібрано матеріали давньоруського періоду (серед них — цілий горщик ХІІІ ст.) та пізнього середньовіччя
На відомому з'їзді монархів у Луцьку — найбільшому тоді дипломатичному з'їзді в Європі, що почався в січні 1429 року й тривав сім тижнів, зустріч короля Ягайла й Великого князя Литовського, Руського та Жемантійського Вітовта відбулась на Омелянику, звідки польського короля та його духовенство було запрошено до замку.

Чеський цвинтар

У Великому Омелянику залишився давній чеський цвинтар початку XIX(19) ст. — єдиний в Луцькому районі.

Форт Омеляника

Наприкінці XIX століття поряд з селом був споруджений форт-фортеця часів І світової. Збудували його у зв'язку з розширенням Луцька. Всі форти, як зазначено в «Генеральном плане с показанием произведенных работ 1890 г. по Луцкой укрепленной позиции», були віддалені від історичного міського ядра на 4 кілометри. Таких фортів спорудили чотири. Цей був найдовший та найбільший. Зараз, лише, південна частина валу форту найзбереженіша по формі, контуру, висоті. Його особливість -це природна улоговина, яка дозволяла підійти з тилу без перешкод та непомітно для супротивника.

Фотографії

Вид на панораму Луцька з Будівельної вулиці
Панорама з села на вулицю Володимирську
Вигляд на панораму Луцька з центральної вулиці Будівельна

Примітки

↑ Заборольська сільська рада Волинська область, Луцький район. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 21 квітня 2020.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
↑ Волинські новини, Волинські новини (29 травня 2012). У ЛУЦЬКУ РОЗКАЖУТЬ ПРО СПІВЦЯ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ (українська) . Архів оригіналу за 30 березня 2016.

Література

Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 188—189.