Венеціанов Олексій Гаврилович — Вікіпедія

Венеціанов Олексій Гаврилович
рос. Алексей Венецианов
Автопортрет
Народження7 (18) лютого 1780(1780-02-18)
Москва
Смерть4 (16) грудня 1847(1847-12-16) (67 років)
 Poddubyed, Q4300311?, Udomelsky Districtd, СРСР
(автомобільна аварія)
Країна Російська імперія
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник
Напрямокромантизм
ТвориThreshing Barnd
Роботи в колекціїТретьяковська галерея, Російський музей, Словацька національна галерея, Національний художній музей Білорусі, Краснодарський крайовий художній музей імені Ф. Я. Коваленка, Харківський художній музей, Омський обласний музей образотворчих мистецтв імені М. О. Врубеля, Тверська картинна галерея і Естонський художній музей

CMNS: Венеціанов Олексій Гаврилович у Вікісховищі

Олексі́й Гаври́лович Венеціа́нов (нар. 7 (18) лютого 1780(17800218) — 4 (16) грудня 1847) — російський художник грецького походження, один з основоположників побутового жанру в російському живописі, академік Петербурзької академії мистецтв1811).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Москві. Походив із родини грецького купця з Ніжина Гаврили Венеціанова. Живопису навчався самостійно, а потім у В. Л. Боровиковського.

Заснував першу в Росії приватну малювальну школу, в якій навчав обдаровану молодь з народу, допомагав талановитим кріпакам дістати волю.

Був членом Товариства заохочування мистецтв.

Тараса Шевченка познайомив 1837 року з Венеціановим Іван Сошенко.

Венеціанов високо оцінив мистецький талант Тараса Шевченка, познайомив його з передовими діячами російської культури і особисто клопотався про звільнення поета з кріпацтва. Шевченко змалював образ Венеціанова у повісті «Художник».

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]