French
DeutschВернер Дернбрак — Вікіпедія
| Вернер Дернбрак | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Werner Dörnbrack | |||||||||||
| Народився | 29 лютого 1916 Дортмунд, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецький Райх | ||||||||||
| Помер | 16 березня 1981 (65 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН | ||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | офіцер, льотчик | ||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||
| Військове звання | майор | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Вернер «Принцик» Дернбрак (нім. Werner „Prinzchen“ Dörnbrack; 29 лютого 1916, Дортмунд — 16 березня 1981, Геттінген) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Після закінчення авіаційного училища зарахований до 2-ї (штурмової) групи 2-ї навчальної ескадри. Учасник Французької кампанії, відзначився в боях при Камбре. З 1941 року командував 4-ю (штурмовою) ескадрильєю своєї ескадри. Учасник Німецько-радянської війни, в 1941 році бився в районі Білостока та Мінська. З 17 грудня 1942 року — командир 2-ї групи 2-ї ескадри підтримки сухопутних військ, на чолі якої брав участь у боях у Криму, в тому числі в районі Севастополя. 28 квітня 1944 року вдруге очолив 1-у групу 4-ї ескадри підтримки сухопутних військ, якою керував у боях в Італії, в тому числі при Анціо. З червня 1944 року воював у Прибалтиці. В листопаді 1944 року ескадра Дернбрака була перекинута на Західний фронт. 3 січня 1945 року призначений командиром 4-ї ескадри підтримки сухопутних військ і займав цю посаду до капітуляції Німеччини. Всього за час бойових дій виконав 1118 бойових вильотів і знищив численні наземні цілі, а також збив 29 літаків, з них 11 радянських.
- Фанен-юнкер (1936)
- Фенріх (1937)
- Оберфенріх (1938)
- Лейтенант (3 червня 1938)
- Оберлейтенант (1 червня 1940)
- Гауптман (1 жовтня 1942)
- Майор (1 травня 1944)
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест
- 2-го класу (9 жовтня 1939)
- 1-го класу (20 травня 1940)
- Почесний Кубок Люфтваффе (1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (21 серпня 1941) — за 200 бойових вильотів і заслуги під час боїв в районі Білостока.
- дубове листя (№ 660; 25 листопада 1944) — за 1000 бойових вильотів.
- Кримський щит
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «1000»
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.