Веселин Топалов — Вікіпедія

Веселин Топалов
Веселин Топалов
Веселин Топалов
Країна Болгарія Болгарія
Народження 15 березня 1975(1975-03-15) (49 років)
Русе, Народна Республіка Болгарія
Титул Гросмейстер
Чемпіон світу з шахів за версією ФІДЕ
Рейтинг ФІДЕ 2730 (№ 20 у рейтингу ФІДЕ у вересні 2021 року)
Піковий
рейтинг 		2816 (3 місце, липень 2015 року) — 1 місце (2813, липень-жовтень 2006 та липень-вересень 2009 років)
Нагороди та відзнаки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Топалов (прізвище).

Весели́н Топа́лов (болг. Веселин Топалов; нар. 15 березня 1975, Русе, Народна Республіка Болгарія) — болгарський шаховий гросмейстер. Переможець чемпіонату світу за версією ФІДЕ 2005 року. Того ж року отримав Шахового Оскара[1]. 2006 року грав в «об'єднавчому» матчі за звання чемпіона світу проти Володимира Крамника. Матч закінчився унічию 6 — 6, але Крамник переміг у тай-брейку — 2½ — 1½. Учасник матчу за звання чемпіона світу із шахів 2010 проти Вішванатана Ананда. Матч закінчився із рахунком 6½ — 5½ на користь Ананда.

Його рейтинг станом на вересень 2021 року — 2730 (20-те місце у світі, 1-ше серед шахістів Болгарії).

Рання кар'єра

[ред. | ред. код]

Топалов народився в Русе, Болгарія. Його батько навчив його грати шахи у вісім років. У 1989 він виграв Світовий Чемпіонат віком до 14 в Акваділла, Пуерто-Рико і в 1990 виграв срібну медаль в Світовому Чемпіонаті віком до 16 років у Сінгапурі. Він став Міжнародним гросмейстером у 1992 р.

Топалов був лідером Болгарської національної команди починаючи з 1994. У 1994 на Шаховій олімпіаді в Москві він привів болгарську комаду до здобуття п'ятого місця.

Наступні десять років він вигравав ряд турнірів, і став шахістом світового класу. Ще в 1996 р. його запросили до змагання «супергросмейстерів». Програш Топалова Гаррі Каспарову в 1999 р. на турнірі у Вейк-ан-Зеє називають одною з найкращих партій, які коли-небудь зіграні.

На чемпіонат світу за версією ФІДЕ 2000 року, який проводився за нокаут-системою, він дійшов до четвертьфіналу, на чемпіонаті світу 2001—2002рр. вилетів на стадії 1/16 фіналу, а на чемпіонаті світу 2004 року поступився у півфіналі майбутньому чемпіону Рустаму Касимджанову. У 2002 році, поступився Петеру Леко у фінальному поєдинку турніру претендентів, що проходив у Дортмунді (за право зіграти у матчі за шахову корону 2004 року).

Топалов виграв свій перший «супер-турнір» в Лінаресі 2005 р., поділивши перше місце з Гаррі Каспаровим і перемігши Каспарова в останньому раунді. Це була остання турнірна партія Каспарова перед завершенням його шахової кар'єри[2].

Чемпіон Світу

[ред. | ред. код]

У жовтні-вересні 2005 Топалов був запрошений на чемпіонат світу в Сан-Луїс, Аргентина, який проводився за коловою системою. Набравши 6.5 очок з 7 можливих в першому колі, Топалов фактично був на півдорозі до виграшу турніру. В другому колі звівши всі партії внічию, за тур до закінчення турніру Веселин Топалов став новим Чемпіоном Світу ФІДЕ з результатом 10 очок з 14 можливих (+6-0=8). Середній рейтинг гравців в чемпіонаті склав 2739, а рейтинг продуктивності Топалова склав 2890[3].

Об'єднання Світового Титулу ФІДЕ (очолювався Топаловим) і Класичного Шахового Світового Титулу (очолювався Володимиром Крамником) палко заохочувало шахове суспільство. 16 квітня 2006 р., Президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов заявив, що матч між Крамником і Топаловим буде проводитися у вересні-жовтні 2006 р. Крамник розгромив Топалова і став першим беззаперечним чемпіоном за тринадцять років.

Суперечка про матч Крамник-Топалов

[ред. | ред. код]

28 вересня 2006 р. Данайлов зробив прес-реліз, привівши підозру про поведінку Крамника протягом партій. Болгарська команда зробила публічну заяву, що Крамник відвідував свою приватну ванну (тільки одне місце без звукового і відео нагляду) дуже часто, близько 50 разів за гру (число, яке пізніше посадові особи ФІДЕ назвали перебільшеним[4]) і робив найважливіші ігрові рішення у ванній кімнаті.

Вони також вимагали, щоб організатори турніру зробили доступним для журналістів відео нагляду за кімнатою Крамника від 1 до 4 партії. Організатори зробили деякі частини відео доступними, пояснивши, що інші частини відсутні через технічні проблеми. Данайлов вимагав зупинити використання приватних убиралень і ванн, і загрожував переглянути участь Топалова у матчі[5]. Комітет Апеляцій, який управляв матчем, погодився, і постановив, щоб приватні убиральні гравців потрібно закрити і прибрати із зони будівлі проведення турніру.

Крамник відмовлявся грати п'яту партію і йому було зараховано поразку.

1 жовтня, проблема убиралень була вирішена на користь Крамника і Комітеті Апеляцій склав із себе обов'язки та був замінений. Президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов вирішив, що поточний рахунок 3-2 потрібно зберегти. Він також вказав, що це його власне, а не компромісне рішення[6]. Матч відновили 2 жовтня 2006 р.

1 жовтня Асоціація Шахових Професіоналів анонсувала заяву, в якій обвинувачувала Данайлова у публічному звинуваченні супротивника без вагомих доказів і вкликали його до розслідування Комітетом Етики ФІДЕ. Топалова також звинуватило багато гравців, зокрема колишні Чемпіони Світу: Анатолій Карпов, Борис Спаський, Вішванатан Ананд та багато інших.

3 жовтня Топалов заявив на прес-конференції: «Я вважаю, що його [Крамника] гра є чесною, і моє рішення продовжувати матч доводить це»[7]. Однак назавтра конфлікт ще більше загострився, коли менеджер Топалова натякнув, що Крамник використовував комп'ютерну допомогу[8].

У післяматчевому інтерв'ю Данайлов висловив бажання знову організувати матч між Топаловим і Крамником, кажучи, що правила «ФІДЕ дозволяє кожному чемпіону світу, який втратив титул, викликати на матч власника титулу. Повний призовий фонд — 1.5 мільйонів доларів. Ми знайдемо ці гроші і запрошуємо проводити матч в Софії. Ми запропонуємо точну дату, 3 березня 2007 р.»[9] Проте це буде неможливо, тому що згідно з правилами ФІДЕ такий матч повинен закінчитися за шість місяців перед наступним світовим чемпіонатом, який почнеться у вересні 2007 в Мексиці.

14 грудня 2006 р. Топалов безпосередньо обвинуватив Крамника у використанні комп'ютерної допомоги в їхньому матчі[10]. 14 лютого 2007 менеджер Тоалова випустив зображення, які показували кабелі в стелі туалету, які буцімто використовував Крамник протягом Світового Чемпіонату в Елісті. Це було повідомлено властям, яких Данайлов обвинувачував у прихованні інформації. Команда Топалова стверджує, що вони чинили тиск на посадових осіб, щоб вони не нічого не розголошували[11].

Кар'єра після матчу об'єднання

[ред. | ред. код]

Невдовзі після втрати титулу світового чемпіона, Топалов взяв участь в Турнірі Chess Essent. Він фінішував третім з чотирьох учасників, набравши лише 2.5 очка в 6 партіях з коефіцієнтом продуктивності 2645. Він програв дві партії Юдіт Полгар і одну Шахріяру Мамедьярову.

У січні 2007 р. Топалов посів перше місце в турнірі XIX категорії «Corus» (попереду Володимира Крамника, який фінішував 4-м) разом з Левоном Ароняном і Теймуром Раджабовим.

Традиційно, той, хто завдав поразки чемпіону має право на матч-реванш проти нового чемпіона. У 2006 р. Топалов втратив свій титул у світовому шаховому чемпіонаті 2007, програвши Володимиру Крамнику. Проте, як частина процесу возз'єднання, як Топалову, так і Крамнику, були надані спеціальні привілеї в 2008-09 циклі чемпіонату.

2012—2013

[ред. | ред. код]

У жовтні 2012 року розділив 1-3 місця на першому етапі Гран-прі ФІДЕ 2012/2013, що проходив в Лондоні, з результатом 7 з 11 очок (+3-0=8)

У квітні 2013 року здобув перемогу на третьому етапі Гран-прі ФІДЕ 2012/2013, що проходив в місті Цуг (Швейцарія), з результатом 8 з 11 очок (+5-0=6).[12]

У травні 2013 року Топалов виступив невдало на турнірі ХХІ категорії Norway Chess 2013 з результатом 4 з 9 очок (+0-1=8) зайняв лише 8 місце з 10 учасників турніру.[13]

У липні 2013 року Веселін Топалов набравши 6 з 11 очок (+3-2=6) та розділивши 3-4 місця на п'ятому етапі Гран-прі ФІДЕ 2012/2013, що проходив в Пекіні, забезпечив собі 1 місце в загальному заліку Гран-Прі ФІДЕ 2012/2013. Набравши 410 очок Топалов став недосяжним для інших шахістів перед останнім етапом гран-прі, та отримав путівку на турнір претендентів на матч за шахову корону в 2014 році.[14]

2014

[ред. | ред. код]

У березні 2014 року з результатом 6 очок з 14 можливих (+2-4=8) посів останнє 8-е місце на турнірі претендентів, що проходив в Ханти-Мансійську.[15][16]

У червні 2014 року Топалов з результатом 4½ з 9 можливих очок (+2-2=5) посів 5-е місце на турнірі XXI категорії Norway Chess 2014, що проходив в місті Ставангер.[17]

У серпні 2014 року Веселін Топалов показав найкращий результат серед шахістів, які виступали на першій дошці в Шаховій олімпіаді, що проходила в Тромсе. Набравши 6½ очок з 9 можливих (+5-1=3), турнірний перфоменс Топалова склав 2872 очка. Та незважаючи на вдалий виступ, його збірна Болгарії посіла лише 25 місце серед 177 країн.[18][19]

У вересні 2014 року набравши 5 очок з 10 можливих (+3-3=4) Топалов посів 3 місце в турнірі з найвищою в історії XXIII категорією «The 2014 Sinquefield Cup», що проходив в Сент-Луїсі.[20][21]

2015

[ред. | ред. код]

У лютому 2015 року розділив 3-11 місця (за додатковим показником — 5 місце) на турнірі Gibraltar Chess Festival 2015. Результат Топалова — 7½ з 10 очок (+6-1=3), турнірний перфоманс склав — 2747 очка.[22][23]

У червні 2015 року набравши 6½ очок з 9 можливих (+5-1=3) Топалов став переможцем турніру ХХІІ категорії «Norway Chess 2015» (перший етап Grand Chess Tour 2015), що проходив в місті Ставангер. Його турнірний перфоманс склав 2946 очок.[24]

У вересні 2015 року Веселин посів 7-е місце на турнірі «The 2015 Sinquefield Cup» (другий етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі. Його результат — 4½ очка з 9 можливих (+2-2=5).[25] А також дійшов до 1/8 фіналу кубку світу ФІДЕ, де поступився Петру Свідлеру з рахунком ½ на 1½ очка.[26]

У грудні 2015 року, з результатом 2½ очка з 9 можливих (+0-4=5), посів останнє 10 місце на турнірі «London Chess Classic 2015».[27] А за підсумками серії турнірів «Grand Chess Tour 2015», Топалов розмістився на 6 позиції (18 залікових очок).[28]

2016

[ред. | ред. код]

У березні 2016 року з результатом 4½ очки з 14 можливих (+0-5=9) посів останнє 8 місце на турнірі претендентів, що проходив у Москві.[29]

У серпні 2016 року, набравши 5 очок з 9 можливих (+2-1=6), розділив 2-5 місця на турнірі 22 категорії «The 2016 Sinquefield Cup» (третій етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі[30].

У вересні 2016 року в складі збірної Болгарії посів 66-те місце на шаховій олімпіаді, що проходила в Баку. Результат Топалова на 1-й шахівниця — 3 очки з 5 можливих (+2-1=2)[31][32].

У грудні 2016 року з результатом 2 очки з 9 можливих (+1-6=2) посів останнє 10 місце на турнірі 22 категорії «London Chess Classic 2016»[33].

2017—2020

[ред. | ред. код]

У квітні 2018 року розділив 8-9 місця на турнірі «Меморіал Вугара Гашимова». Результат Топалова 4 очки з 9 можливих (+2-3=4)[34].

У квітні 2019 року з результатом 4 очки з 9 можливих (+1-2=6) болгарин розділив 7-8-мі місця на турнірі 22-ї категорії «Меморіал Вугара Гашимова»[35].

У січні 2020 року з результатом 7 очок з 10 можливих (+5-1=4) Топалов посів 10-те місце на турнірі «Gibraltar Chess Festival 2020»[36].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[37]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ . Chess Oscar 2005 for Veselin Topalov. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008. ChessBase
  2. ↑ Linares R14: Topalov beats Kasparov, shares first. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008. ChessBase
  3. ↑ San Luis R14: Topalov wins, Anand second. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008. ChessBase
  4. ↑ Makropoulos on the World Championship Crisis. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008. ChessBase
  5. ↑ Topalov threatens to abandon the World Championship Match. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008. ChessBase
  6. ↑ World Chess Championship Match Press Release - Game 6. Архів оригіналу за 4 вересня 2007. Процитовано 25 січня 2008. FIDE
  7. ↑ «Elista 2006: the latest before game seven»
  8. ↑ «Silvio Danailov accuses Kramnik of using Fritz 9»
  9. ↑ «Topalov back in Bulgaria, seeks rematch»
  10. ↑ «Topalov: the Kremlin won't admit that Kramnik cheated…»
  11. ↑ Article + photos
  12. ↑ Zug GP R11: Topalov wins game, set and event
  13. ↑ Sergey Karjakin wins Norway Chess 2013
  14. ↑ Веселин Топалов выиграл Гран-При. Грищук и Каруана еще могут обойти Мамедъярова. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 16 липня 2013.
  15. ↑ Candidates Final: Karjakin grabs second
  16. ↑ Турнир претендентов, 14-й тур
  17. ↑ Norway Final: Karjakin repeat winner
  18. ↑ 41st Olympiad Tromso 2014 Open
  19. ↑ Tromso Final
  20. ↑ Sinquefield 10: Draws end magnificent event
  21. ↑ Sinquefield Cup14
  22. ↑ Gibraltar Rd10: Steady Final Standings
  23. ↑ Rank after Round 10
  24. ↑ Norway Rd9: Topalov wins event, Carlsen loses
  25. ↑ Sinquefield 09: Aronian wins tournament(англ.)
  26. ↑ World Cup 4.2: Giants sent home
  27. ↑ London Rd9: After three-way playoff Carlsen is champion[недоступне посилання з травня 2019](англ.)
  28. ↑ До и после полуночи [Архівовано 2015-12-16 у Wayback Machine.](рос.)
  29. ↑ Sergey Karjakin is the new Challenger!(англ.)
  30. ↑ Sinquefield Rd9: Wesley So takes first(англ.)
  31. ↑ 42nd Olympiad Baku 2016 Open
  32. ↑ 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's(англ.)
  33. ↑ Wesley So, double winner in London(англ.)
  34. ↑ Gashimov Memorial: Magnus Carlsen is third time winner
  35. ↑ Shamkir, Round 9: Magnus makes it five
  36. ↑ David Paravyan wins Gibraltar Masters in thrilling playoff
  37. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]
Чемпіони світу з шахів
До 1993
Шаховий король
Шаховий король
Шаховий король
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
1993–2006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веселин_Топалов&oldid=37478335