Виповзів — Вікіпедія

село Виповзів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Деснянська селищна громада
Основні дані
Засноване 1168
Населення 326 (1.01.2014)[1]
Площа 2,333 км²
Густота населення 139,73 осіб/км²
Поштовий індекс 17026
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°56′07″ пн. ш. 30°47′26″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 30.79056° сх. д. / 50.93528; 30.79056Координати: 50°56′07″ пн. ш. 30°47′26″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 30.79056° сх. д. / 50.93528; 30.79056
Середня висота
над рівнем моря
106 м[2]
Водойми Кримка
Місцева влада
Адреса ради 17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Десна, вул. Ювілейна, 1а
Карта
Виповзів. Карта розташування: Україна
Виповзів
Виповзів
Виповзів. Карта розташування: Чернігівська область
Виповзів
Виповзів
Мапа
Мапа

CMNS: Виповзів у Вікісховищі

Ви́повзів — село в Україні, у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 326 особи. Село входить до складу Карпилівського старостинського округу.

Населення

[ред. | ред. код]
Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 503 96.36%
російська 19 3.64%
Усього 522 100%

Історія

[ред. | ред. код]

1552 року замкове село Выползовъ згадується в описі Остерського замку. Тоді в ньому мешкало принаймні 7 людей.[4]

За часів Гетьманщини село належало до Остерської сотні; 1693 року гетьман Мазепа надав його як маєтність Києво-Братському монастиреві[5].

За переписом 1897 року в селі мешкали 1132 особи, серед них — 553 чоловіки та 579 жінок. Православними себе назвали 1126.[6]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Деснянської селищної громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[8].

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

На північний схід від села виявлено поселення трипільської культури. Багатошарова пам'ятка складається з городища давньоруського часу та поселення трипільської культури. Трипільський шар відкритий на початку XX століття А. Г. Розановим. Матеріали до 1941 р. зберігалися в Чернігівському музеї. Пам'ятка належить до етапу С.[9][10][11][12]

Пам'ятки, визначні місця

[ред. | ред. код]

Воздвиженська церква

[ред. | ред. код]

Початок історії храму Виповзова сягає доби козацької держави. Найдавніша згадка датується 1766 роком. Щодо часу побудови дерев'яної Воздвиженської церкви села Виповзова згадується в «Алфавитном списке церквей Черниговской епархии» за 1908 рік: «построена кем и когда неизвестно», зазначено лише, що вона перебудовувалася. В Чернігівському облархіві зберігаються сповідальні розписи Воздвиженської церкви за 1798—1818 роки, тож не виключено, що вона була збудована ще у XVIII столітті. У 1876 року виповзівська церква була приписана до Карпилівсько-Виповзівської парафії з центром у с. Карпилівці. Воздвиженську церкву закрили у 1930-х роках, у ній влаштували клуб. Службу в церкві відновили за німецької окупації. У 1958—1960 роках її розібрали.

У церкві правили священики:

  • Давидовський Марко (1804);
  • Зосимович Василь (1812);
  • Сакович Ксенофонт (1885);
  • Кожич Іосиф (1887);
  • Лісовський Олександр (1888);
  • Єзерський Федір (1893—1896);
  • Ярошевський Стефан (1897-10.03.1900);
  • Свічка Іван (1900—1902);
  • Ремболович Іван (1902—1903);
  • Хорошилов Михайло (1903);
  • монах Малахєй (1941—1943);
  • Тройка (1945);
  • Малєєв Петро Семенович (до закриття церкви у 1960 році, похований на цвинтарі поруч з церквою)

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Народилися

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
  2. Погода в селі Виповзів. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 22 травня 2008.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — С. 597.
  5. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Розділ IV. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 16 липня 2018.
  6. Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — С. 262.
  7. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Козловська В. Неолітичні та трипільські знахідки на Чернигівщині // Чернигів і північне Лівобережжя. — К., 1928. — С. 49.
  10. Археологічні пам'ятки УРСР (короткий список). — К., 1966. — С. 437—438
  11. Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // Материалы и исследования по археологии СССР. — М. — Л., 1949. — Вып. 10. — стор. 181
  12. Сергеева М. Исследование археологического дерева на Черниговщине: новые материалы// Экспедыцыя працягласцю ў жыццё: зборнік навуковых артыкулаў памяці Аляксандра Плавінскага / уклад. і навук. рэд.: М. А. Плавінскі, В. М. Сідаровіч. — Мінск: Колорград, 2021. — С. 515—524. (біл.)