Високомолекулярні сполуки — Вікіпедія

Мікроструктура частини високомолекуля́рної сполу́ки подвійної спіралі ДНК

Високомолекуля́рні сполу́ки (скорочено ВМС) — хімічні сполуки, що мають молекулярну масу від декількох тисяч до кількох мільйонів а.о.м.[1]. Молекули таких сполук називають макромолекулами.

Основну частину ВМС складають полімери — сполуки, побудовані з повторюваних фрагментів (мономерних ланок). Окрім них достатньо велику молекулярну масу мають і деякі речовини неполімерної природи, наприклад, таніни.

Відносно нагрівання полімери бувають термопластичні та термореактивні. Їх різниця в тому, що після нагрівання термопластичні полімери не втрачають пластичність(можливість змінювати свою форму), а термореактивні здатні змінити форму тільки один раз, після чого тверднуть.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Киреев В. В. Высокомолекулярные соединения. — М. : Высшая школа, 1992. — С. 5. — ISBN 5-06-000667-0. (рос.)
  • Краткая химическая энциклопедия / Отв. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 1. А—Е. — 1182 с. (рос.)
  • Величко Л. П. Хімія, 11 клас. — 2011. — С. 175.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За Глосарій термінів з хімії Хімічна сполука, молекули якої мають молекулярну масу більше 1000, хоча нема строго окреслених нижніх границь.